Page 14 - 6213
P. 14
любові до батьківщини, гуманного ставлення до людини, дисципліни,
поваги до старших, сумлінності у праці, мужності, хоробрості й водночас
терпимості та релігійності. У XI–XIII ст. педагогічні статті та роздуми
(«Палеї», «Златоусты», «Ізмарагд», «Пчела», «Злата матиця» та ін.); у
XV—XVII ст. – настанови «Домострою», які відображали національні
принципи, поєднували суворість і вимогливість з піклуванням про дитину,
вихованням громадянського, патріотичного обов'язку: виховання у дітей
мужності, працьовитості, бережливості передбачало і фізичні покарання.
Педагогічні погляди Г. Сковороди ґрунтуються на гуманізмі,
демократизмі, високій моральності, любові до батьківщини й народу.
Ідеї доброї, чесної, благородної, безкорисливої людини-громадянина
в кращих своїх творах обстоювали І. Гізель, П. Могила, Ф. Прокопович.
Ідеал особистості патріота, носія свободи оспівував І. Котляревський. На
рівень європейських педагогічних пошуків підніс педагогічну думку
Т. Шевченко: освітньо-виховний ідеал – людина з багатогранними
знаннями і високими моральними якостями, здатна застосовувати свої
знання в житті, цінує мистецтво, любить працю.
К. Ушинський: учення про мету виховання, що формулюється як
підготовка людини до життя і праці, як формування в неї почуття обов'язку
перед народом. К. Ушинський обстоював думку, що кожен народ має
право навчатися рідною мовою; створив цілісну дидактичну систему,
визначив шляхи і засоби розвиткового навчання, збагатив принципи.
А. Макаренко розробив і втілив принципи створення й педагогічного
керівництва дитячим колективом, методику трудового виховання,
виховання в дусі свідомої дисципліни; розвинув теорію сімейного
виховання.
В. Сухомлинський: проблеми теорії та методики виховання дітей у
школі й сім'ї, всебічного розвитку особистості учня, педагогічної
майстерності.
15