Page 129 - 6202
P. 129

між мовними об’єктами через подібності й відмінності в наборах їх
               трансформацій.
                      Компонентний  аналіз  –  система  прийомів  лінгвістичного
               вивчення  значень  слів,  суть  якої  полягає  в  розщепленні  значення
               слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними
               множниками і, зрідка, маркерами .
                      Моделювання – метод, який ґрунтується на використанні моделі
               як  засобу  дослідження  явищ  і  процесів.  Модель  у  цьому  випадку
               замінює  об’єкт  дослідження  і  є  джерелом  інформації  про  нього:

               «Модель  –  штучно  створений  лінгвістом  реальний  або  уявний
               пристрій,  який  відтворює,  імітує  своєю  поведінкою  (зазвичай  у
               спрощеному  вигляді)  поведінку  будь-якого  іншого  («справжнього»)
               пристрою (оригіналу) у лінгвістичних цілях».
                      Метод  субституції  –  використовується  щодо  позиційної
               структури речення і слугує для визначення кола слів та конструкцій,
               які можуть займати те чи інше синтаксичне місце.
                      Метод транспозиції – перенесення слів і словосполучень з однієї
               синтаксичної  позиції  в  іншу.  Він  дозволяє  описати  відношення  між
               формою  слова  (або  словосполучення)  та  його  синтаксичною
               функцією.
                      Метод опозиції – передбачає розподіл протиставлених одиниць
               на  частково  загальні  (підстави  для  порівняння),  частково  різні
               елементи,  так  звані  диференціальні  ознаки.  Ідентифікація  одиниці
               полягає  у  встановленні  тих  ознак  фонетичної  або  семантичної
               субстанції,  якими відрізняються  ці  одиниці  одна  від  одної.  Поруч  з
               методом  компонентного  аналізу,  цей  метод  використовується  у
               дослідженні об’єктивних, позамовних, денотативних зв’язків слів та

               інших знаків і висловлювань, відтворення дійсності у їхній семантиці.
                      При  письмовому  перекладі  також  використовується  метод
               сегментації тексту, який полягає у поділі тексту на сегменти, вибірці з
               кожного сегменту домінуючої інформації, її умовному кодуванні, що
               створює опорні змістовні пункти для оформлення перекладу.
                      Кількісні або статистичні методи дозволяють кількісно описати
               поведінку  різних  мовних  одиниць  у  тексті:  частоту  вживання,  їх
               розподіл  у  текстах  різного  жанру,  сполучуваність  з  іншими
               одиницями тощо.
                      Метод  етимологічного  аналізу  –  сукупність  прийомів
               дослідження, які направлені на розкриття походження слова.
                      Контекстно-ситуативний аналіз дискурсу
                      Особливого  значення  в  перекладознавчих  дослідженнях  має
               контекстно-ситуативний аналіз дискурсу, який використовується для
               дослідження  специфіки  функціональних  характеристик  мовних
               одиниць у певних різновидах тексту.


                                                                                                      122
   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134