Page 131 - 6202

фонові знання, – підсумовують автори, – виключно важливі для так
званої масової комунікації: письменник чи журналіст, що пише для
певної усередненої аудиторії, інтуїтивно враховує зважені
країнознавчі фонові знання й апелює до них».
Запропонованому визначенню і класифікації фонових знань
може відповідати й інша термінологія. Вона пов’язана з галуззю
знань, в якій оперують терміном тезаурус. Він означає набір даних
про якусь галузь знань, який дозволяє правильно орієнтуватися в ній.
Тому під тезаурусом можна розуміти різні обсяги знань взагалі. Він

може бути глобальним, інтернаціональним, регіональним,
національним, груповим та індивідуальним.
Глобальний тезаурус включає всі знання, здобуті та засвоєні
людиною в процесі її історичного розвитку. Це найбільша скарбниця
світової культури. Регіональні та національні тезауруси визначаються
історично сформованим обсягом знань, характерним для окремої
геосоціальної зони або нації. Групові та індивідуальні посідають
нижчий щабель у цьому розподілі. Їх обсяги мізерно малі у
порівнянні з іншими. У всіх цих тезаурусах виявляється певний обсяг
знань, що є освоєним у всіх регіонах і всіма розвиненими націями.
Це і є загальнолюдський (інтернаціональний) тезаурус. Якоюсь
частиною його володіє кожен індивідуум. У регіональних і
національних тезаурусах є певна частка суто національних знань,
співвласниками яких не стали інші національні групи.
для певної нації або національності, освоєні масою їх
представників і відображені у мові цієї національної спільноти.
Принципово важливо, що це не просто знання про, наприклад,
поведінку тварин, які мешкають лише в одній географічній зоні, або

про музичні ритми якоїсь етнічної групи, або рецепти приготування
національних страв, хоча все це, в принципі, теж складає частину
фонових знань. Важливо, що це тільки ті знання (відомості), які
відображені в національній мові, в її словах та словосполученнях.
Фонова інформація, відповідно до такої точки зору, включає
конкретні факти щодо історії та державного устрою національної
спільноти, особливостей її географічного середовища, характерних
предметів матеріальної культури минулого й сьогодення,
етнографічних та фольклорних понять тощо.
У своїх роботах дослідниця І. Алексєєва також наголошує на
важливості фонових знань, до складу яких відносить базові поняття,
що допомагають вірно орієнтуватися у соціокультурному просторі
певної комунікативної ситуації, правильно перекладати та
інтерпретувати зміст поведінки (як мовленнєвої, так і немовленнєвої)
представників різних культур.

124