Page 133 - 6202

Перекладач, навіть той, що працює в одній галузі, не володіє
тією повнотою знань про дійсність, якою володіють відправник і
одержувач інформації. На відміну від останніх, ставлення яких до
зображеного у тексті фрагменту предметної області носить активний
характер, дозволяючи творчо використовувати отримані дані,
перекладач володіє пасивним знанням лише в тому обсязі, який
забезпечує перехід від вихідної мови до мови перекладу. У зв’язку з
характерною для сучасного стану науки і техніки тісною взаємодією і
переплетенням різних, нерідко дуже віддалених галузей знання,

перекладач змушений постійно розширювати сферу своїх пасивних
знань у такому діапазоні, творче оволодіння яким не під силу
жодному фахівцю.
Як можна побачити з наведеного аналізу, більшість теоретиків
перекладознавства визначають фонові знання саме як сукупність
знань про світ і культуру, що створюють умови для успішного
взаєморозуміння, як соціально-культурний фон, який характеризує
сприйняте мовлення. Відповідно до цієї точки зору, фонові знання
розглядаються як екстралінгвістичне явище, що невід’ємно
супроводжує комунікацію як невербальний (когнітивний) компонент
вербальної комунікації.
Наукове дослідження не повинно обмежуватись використанням
того чи іншого методу, а повинно намагатися поєднати різні загальні
та окремі лінгвістичні методи.

126