Page 124 - 6202
P. 124

Додаток
                             МЕТОДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

                      Основою  розробки  кожного  наукового  дослідження  є
               методологія,  тобто  сукупність  методів,  способів,  прийомів  та  іхня
               певна послідовність, яка прийнята для наукового дослідження [19].
                      Метод  (грецьк.  methodos  –  шлях  дослідження,  пізнання)  –
               система  правил  і  прийомів  підходу  до  вивчення  явищ  і
               закономірностей  природи,  суспільства  і  мислення;  шлях,  спосіб
               досягнення певних результатів у пізнанні і практиці, тобто способів
               організації  теоретичного  і  практичного  освоєння  дійсності  [17].

               Загальнонаукові методики дослідження
                      Під      час     дослідження         мовних        фактів      використовують
               загальнонаукові методики дослідження – індукцію і дедукцію, аналіз і
               синтез.
                      Індукція –  прийом дослідження, за якого  на  підставі  вивчення
               окремих явищ робиться загальний висновок про весь клас цих явищ;
               узагальнення результатів окремих конкретних спостережень.
                      Дедукція – форма достовірного умовиводу окремого положення
               із загальних. На основі загального правила логічним шляхом з одних
               положень як істинних виводиться нове істинне положення.
                      Із  дедукцією  пов’язане  поняття  гіпотези.  Гіпотеза  –  спосіб
               пізнавальної  діяльності,  побудови  вірогідного,  проблематичного
               знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання,
               що  виникло  в  процесі  дослідження;  одне  з  можливих  розв’язань
               проблеми.
                      Аналіз  –  мислене  або  практичне  розчленування  цілого  на
               частини. Синтез – з’єднання частин у ціле.

                      Перекладознавчий аналіз
                      В        основі         перекладознавчих             досліджень            лежить
               перекладознавчий аналіз, що може використовуватися у вигляді двох
               процедур: 1) зіставлення оригінального тексту з текстами перекладів,
               що  дозволяє  отримати  дані  про  ступінь  близькості  змісту  та
               структури         оригіналу        й      перекладів,        способи        досягнення
               еквівалентності  та  перекладацькі  трансформації;  2)  зіставлення
               перекладів того самого оригіналу, виконаних різними перекладачами,
               що  дозволяє  визначити загальні  закономірності,  що не залежать від
               рівня кваліфікації та індивідуальних особливостей кожного окремого
               перекладача.
                      Проблема         перекладацьких          трансформацій           є    однією       з
               найактуальніших у сучасному перекладознавстві. Для того, щоб вірно
               відтворити  зміст  іншомовного  тексту  перекладачі  вдаються  до




                                                                                                      117
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129