Page 152 - 6197
P. 152

g    x     x  1 0 .
                                                           x
                                                  2         1   2
                                На  рис.  3.3  показана  область        X ,  яка  утворена
                            обмеженнями    x  та  g      x , і вміщує у собі всі допустимі
                                            g
                                             1         2
                            розв’язки задачі. На цей же рисунок нанесемо рівні цільової
                                                                    0
                            функції    x . Рухаючись з точки  x  у напрямку зменшення
                                     R
                            цільової функції    x   (у напрямку протилежному  градієнту
                                               R
                                                            *
                              R    x , попадаємо у точку  x , в якій функція    x набуває
                                                                               R
                            мінімального значення.
                                У  процесі  розв’язування  задачі  обмеження           g    x
                                                                                        1
                            перетворилось  у  рівність,  обмеження  g          x   -  строгу
                                                                            2
                            нерівність.
                                Це  означає,  що  у  загальному  випадку,  у  процесі
                            розв’язування  частина  обмежень  стає  рівностями.  Їх
                            називають  активними  обмеженнями,  тобто  такими,  які
                            визначально  впливають  на  процес  розв’язування  задачі
                            нелінійного програмування.
                                Друга частин обмежень, які у процесі розв’язування задачі
                            перетворюються  у  строгі  нерівності,  називають  пасивними.
                            Якщо  б  нам  наперед  були  відомі  пасивні  обмеження,  то
                            відкинувши їх ми б отримали класичну задачу Лагранжа.




















                                                           152
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157