Page 16 - 6183

Процес наростання спрацьовування поверхневих шарів має певні
закономірності. Спрацьовування σ підвищується протягом усього пробігу L

автомобіля до певного стану деталі, але інтенсивність спрацьовування різна
на усталених етапах роботи.

У початковий період роботи (припрацювання) деталі спрацьовуються
дуже інтенсивно до якогось значення, характерного для цих умов роботи,

потім процес переходить у зону усталеного спрацьовування, а потім різко

зростає і переходить в аварійне спрацьовування. У міру припрацювання

знижується інтенсивність спрацьовування внаслідок збільшення площі

поверхонь спряження, а також зміни мікрогеометрії деталей тертя і тиску.

Нормальне (природнє) спрацювання характеризується сталістю умов

роботи тертя і швидкості спрацьовування цього спряження. Потім

спрацьовування різко зростає внаслідок збільшення зазору між тертьовими

поверхнями, зростання динамічних навантажень, погіршення режиму

мащення та ін. Отже, збільшення зазорів між деталями має бути обмеженим.

Якщо працююче спряження розібрати, то після складання

інтенсивність спрацьовування збільшується порівняно з початковим за

рахунок нового припрацювання його деталей. Таким чином, розбирати

автомобіль і його елементи можна тільки в разі крайньої потреби.

Старіння – процес поступової і неперервної зміни експлуатаційних

властивостей, що спричиняється дією електричних, теплових та інших

навантажень, наявність яких визначається режимом роботи й умовами

експлуатації автомобіля. Ознаки граничного стану старіння – необоротна

зміна фізико-хімічних властивостей матеріалів деталей (втрата пружності та

ін.). Старіння зазнають елементи і деталі з металів, полімери, гумотехнічні

вироби, ущільнення, напівпровідники.

Граничний стан – стан об'єкта, при якому його подальше застосування

по призначенню недопустимо або недоцільно, або відновлення його

справного або працездатного стану неможливо або недоцільно.

12