Page 94 - 6181

2. Усвідомлення конфліктної ситуації хоча б одним з учасників
соціальної взаємодії й емоційне переживання ним цього факту.
Наслідками і зовнішніми проявами подібного усвідомлення і
пов'язаних з ним емоційних переживань можуть бути: зміна настрою,

критичні і недоброзичливі висловлювання на адресу свого
потенційного супротивника, обмеження контактів з ним і т.д.
3. Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап полягає в

тому, що один з учасників соціальної взаємодії, що усвідомив
конфліктну ситуацію, переходить до активних дій (у формі демаршу,
заяви, попередження і т.п.), спрямованих на нанесення збитку
«супротивнику». Інший учасник при цьому усвідомлює, що дані дії

спрямовані проти нього, і, у свою чергу, починає активні відповідні
дії проти ініціатора конфлікту.
4. Розвиток відкритого конфлікту. На цьому етапі учасники

конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають вимоги.
Разом з тим вони можуть не усвідомлювати власних інтересів і не
розуміти суті і предмета конфлікту.

5. Вирішення конфлікту. У залежності від змісту, вирішення
конфлікту може бути досягнуто двома методами (засобами):
педагогічними (бесіда, переконання, прохання, роз'яснення і т.п.) і

адміністративними (переведення на іншу роботу, звільнення,
рішення комісій, наказ керівника, рішення суду і т.п.).
Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і
відбивають динаміку конфлікту, насамперед, з погляду

реальних можливостей його вирішення.
Основними фазами конфлікту є:
1) початкова;

2) підйому;
3) пік конфлікту;
4) спаду.
Важливо пам'ятати, що фази конфлікту можуть повторюватися

циклічно. Наприклад, після фази спаду в 1-му циклі може початися
фаза підйому 2-го циклу з проходженням фаз піка і спаду, потім може
початися 3-й цикл і т.д. При цьому можливості вирішення конфлікту

в кожному наступному циклі звужуються.
Взаємозв'язок фаз і етапів конфлікту, а також можливості
менеджера щодо його вирішення наведено в таблиці 3.

94