Page 84 - 6181

учасників під час прийому, засвоєння, інтерпретування інформації.
Протилежний йому механізм “пережованої їжі” як наслідок надто
детального роз’яснення, що нерідко ображає учасників взаємодії.
Психологічний механізм “зрозумілості”, “логічності” забезпечує

доступність, сприйнятливість інформації. А механізми
“нелогічності”, “незрозумілості”, “лабіринту”, “загадки”, “ребуса”
тощо гальмують сприймання інформації, не дають змоги досягти

високої ефективності діалогу. Незрозумілість інформації не тільки
утруднює її сприйняття, а й породжує непотрібне психологічне
напруження, бажання вийти із такого спілкування.
На ефективність переговорів впливають також психологічні

механізми “співучасті”, “діалогу на рівних”, які є наслідком бажання
створити учасникам взаємодії сприятливу атмосферу і можливість
запитувати про те, що їм не зрозуміло, повніше зрозуміти позицію

один одного. Це активізує учасників діалогу, мобілізує їх мислення,
соціальну активність. Протилежні їм — механізми “формалізму”,
“дистанції”, “монологу” тощо.

Психологічні механізми “домінанти”, “значущого”,
“потрібного”, “близького” свідчать, що активність учасників
переговорів, сприйняття ними інформації залежать від того,

наскільки актуальною є для них переговорна проблематика. Відомо,
наприклад, що механізм домінанти пов’язаний з підвищенням
ступеня збудження кори головного мозку. Якщо інформація
непов’язана з актуальними для учасників переговорів проблемами,

включається механізм “це мене не стосується”, “це стосується
інших” тощо. Висока активність сприйняття інформації, тоді, коли
вона узгоджується з попередньою поінформованістю та попередніми

очікуваннями щодо розвитку подій. В такому разі діють психологічні
механізми “очікування”, “підтвердження” тощо. Вплив інформації
відчутно послаблюється, якщо учасники переговорів не можуть
перевірити її об’єктивності. За таких обставин вступає в дію

психологічний механізм “сумніву”, який не сприяє активному
сприйняттю інформації, а тим більше переробленню й усвідомленню.
Психологічний механізм “поваги” вимагає від учасників

переговорів ставитися з повагою один до одного. Зворотний вплив
викликають механізми “неповаги”, “недооцінки”, “зневаги” тощо.
Намагання всіх учасників взаємодії висловити свою думку, ставлення

до проблем, що розглядаються на переговорах, спричинює дію

84