Page 52 - 6181

механізм захисту для розв’язання конфлікту чи послаблення тривоги.
Розглянемо деякі із захисних стратегій.
Витіснення (придушення) - форма захисту, під якою розуміється
“виключення болісного матеріалу із свідомості: змісту, який ніколи

не усвідомлювався (первинне витіснення), і змісту, який одного разу
був усвідомлений, але потім виявився витісненим у несвідоме“ -
власне витіснення. Звільнення від тривоги не проходить безслідно.

Придушені думки та імпульси не втрачають своєї активності в
несвідомому. Для запобігання їх прориву в свідомість вимагається
постійна затрата психічної енергії, яка б могла використовуватись для
творчої поведінки. Витіснені переживання проявляються в

забудькуватості, мимовільних “ненавмисних” діях, обмовках тощо.
Проекція - процес, через який індивідуум приписує власні
неприйнятні думки, почуття і поведінку іншим людям чи оточенню.

Таким чином, проекція дозволяє людині звинувачувати кого-небудь
чи що-небудь за свої недоліки чи промахи.
Ідентифікація – різновид проекції, пов’язана із неусвідомленим

ототожненням себе з іншою людиною, переносом на себе бажаних
почуттів і якостей. Це підняття себе до рівня іншого шляхом
розширення меж “Я”, включення в нього іншої людини і запозичення

тим самим її почуттів, дій, достоїнств. З.Фройд розглядав
ідентифікацію як самоототожнення людини зі значущою
особистістю, з вираженою орієнтацією на неї. Ідентифікація відіграє
важливу роль на перших ступенях онтогенезу, коли мова йде про

первинну соціалізацію. Проте виражена ідентифікація, яка
виявляється у дорослої людини, формує її “залежність” від образу
“Я” іншого, гальмує розвиток “самості”, духовних процесів (бачення

власного проекту особистісних змін в ідеальній моделі); виявляє її
потенцію жити чужими інтересами, “грітись у проміннях чужої
слави”, формує інфантильність, позбавляє особистість активності і
життєтворчості.

Заміщення - прояв інстинктивного імпульсу, що
переадресовується від більш загрозливого об’єкта (чи особи) до менш
загрозливого.

Заперечення реальності - дуже примітивний механізм
психологічного захисту, який полягає в непомічанні неприємних
сторін дійсності шляхом простого закривання очей на неї і вдавання,

що небажані явища не існують. Заперечення може поширюватись як

52