Page 50 - 6181

мовлення, міміки, пантоміміки тощо). При цьому фактор
«привабливості» не є значущим.
Експресивно-естетичні стереотипи здійснюють істотний вплив на
оцінку результатів діяльності.

Між об’єктивністю, повнотою пізнання і тривалістю контакту
немає прямого зв’язку. Питання «достатності» знайомства є
відкритим, адже розуміння людини іншої людини залежить не тільки

від зовнішніх ознак (тривалість, частота, глибина контактів), а від
рівня розвитку самої людини як суб’єкта пізнання.
Даний механізм працює і у процесі пізнання викладачем
особистості студента – соціально-педагогічна стереотипізація. При

чому спрацьовують і всі інші види стереотипізації, рідше
антропологічні. У педагогічній психології «стереотип очікування»
називають «пророкуванням, що самоактуалізується», «ефект

Пігмаліона». Механізм, що забезпечує роботу цього стереотипу,
закладено в сам процес соціальної перцепції: суб’єкт сприйняття
формує власну стратегію поведінки у відношенні до об’єкта

спостереження і реалізує.
Педагогічні стереотипи відіграють певну роль у пізнанні
викладачем особистості студента. Погано чи добре це?
1) Потрібно враховувати момент приписування студенту

певних ознак, що по суті замінює сам процес пізнання. Розкриття
(усвідомлення) змісту і механізму стереотипізації сприяє корекції і
самокорекції у сфері сприйняття та оцінки оточуючих.

2) Мінуси – блокують здатність адекватно сприймати
студента, негативні впливають на взаємодію, знижує ефективність
управління навчальним процесом.

Плюси – виходячи з досвіду викладача дозволяє зразу при першій
зустрічі зі студентами визначити особливості студенті, намітити
групові ролі в колективі. Це виходить з поняття «досвідчений
викладач».

Розуміючи плюси і мінуси педагогічних стереотипів і
враховуючи їх, викладач пізнає себе і визнає, що є суб’єктивні
оціночні стереотипи, обережно опирається на них в умовах дефіциту

часу, і розуміє, що стереотип виступає лише одним із механізмів
пізнання, що поступається цілеспрямованому, професійному
вивченню особистості.

50