Page 48 - 6181

Співпереживання – переживання індивідом тих самих емоційних
станів, почуттів, які відчуває інших; співчуття – емоційне
сприймання негараздів іншого безвідносно до власного стані і дій.
3. Егоцентризм – зосередженість індивіда тільки на власних

інтересах і переживаннях, що спричинює його нездатність зрозуміти
іншу людину як суб’єкта взаємодії та самодостатню особистість.
Види егоцентризму:

- Пізнавальний – характеризує процеси сприймання і мислення;
- Моральний – нездатність зрозуміти причини вчинків інших людей;
- Комунікативний – неповага до смислових понять партнерів по
спілкуванню.

Нормальний особистісний розвиток передбачає наявність
егоцентричності як закономірного етапу становлення. Відхилення від
норми є засртягання особистості на цьому етапі, відсутність сил і

прагнення подолати його. Жорстока орієнтація на себе не сприяє
розвитку особистості.
4. рефлексія – усвідомлення суб’єктом того, як сприймає партнер

по спілкуванню (чим глибше людина розуміє інших, тим повніше і
об’єктивніше оцінює себе).
Основу рефлексії становлять такі базові процеси психіки:

- центрування (переоцінювання елементів, на яких фіксується
погляд);
- децентрування (механізм розвитку пізнавальних процесів
особистості, який функціонує на основі здатності відтворювати точку

зору інших людини;
- проекція (процес і результат осягнення і породження значень,
який полягає у свідомому чи несвідомому перенесенні суб’єктом

власних властивостей, станів за зовнішні об’єкти).
Дозрівання механізмів рефлексії стимулює самоаналіз,
формування волі, становлення особистісної зрілості. З’являється з
розвитком людини.

5. каузальна атрибуція – причинне пояснення вчинків партнера
шляхом приписування йому почуттів, намірів і мотивів поведінки. Це
фундаментальна помилка атрибуції – тенденція переоцінювання

значення особистісних рис і установок людини та недооцінювання
ролі ситуації у поясненні поведінки індивіда.
6. установка – попередньо сформована готовність сприймати

іншого під певним кутом зору (ефект ореолу).

48