Page 36 - 6149

 низькою якістю продукції, робіт, послуг тощо.
Втрати, пов'язані з ризиком, можуть бути: матеріальними (додаткові витрати сировини,
матеріалів, палива, обладнання та іншого майна), фінансовими (штрафи, пені, неустойки, неповернення
дебіторської заборгованості, зменшення реалізації внаслідок зменшення цін та ін.), трудовими
(непередбачені простої, виплати за простої та ін.), втратами часу.
В залежності від причин виникнення ризики класифікують на такі групи: зовнішні ризики,
внутрішні та інші ризики.
Зовнішні ризики поділяються, в свою чергу, на:
1. Непередбачувані зовнішні ризики:
 заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціноутворення, землекористування, фінансово-
кредитній сфері, охорони навколишнього середовища, вплив органів експертизи та ін.;
 природні катастрофи (землетруси, повінь та інші природні катаклізми);
 кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет та ін.);
 зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність та ін.), економічні (зрив постачання,
банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії), соціальні (страйки) і т. п.
2. Передбачувані зовнішні ризики:
 ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог споживачів, кон'юнктури, конкуренція,
інфляція та ін.);
 операційний ризик (відмова від цілей проекту, порушення правил експлуатації та техніки
безпеки, неможливість підтримки робочого стану обладнання, споруд і т. п.).
Внутрішні ризики поділяються на:
1. Внутрішні організаційні ризики, а саме:
 зриви робіт через нестачі робочої сили, матеріалів, затримки постачань, помилок у плануванні та
проектуванні, незадовільного оперативного управління, зміна раніше узгоджених вимог та поява
додаткових вимог з боку замовників та партнерів та ін.;
 перевитрати, що виникли внаслідок: зриву планів робіт проекту, низької кваліфікації розробників
проекту, помилок у складанні кошторисів та бюджетів, неефективної стратегії постачання та
збуту, виявлення претензій з боку партнерів, постачальників та споживачів.
2. Внутрішні технічні ризики:
 зміна технології виконання робіт, помилкові технологічні рішення, помилки в проектній
документації, невідповідність проектним стандартам, поломки техніки тощо.
До інших ризиків відносять транспортні, митні інциденти, ризики, пов'язані зі здоров'ям людей,
пошкодженням майна, та правові, які виникають при придбанні ліцензій, патентів, авторських прав та
ін..
Із перерахованих ризиків слід виділяти ризики, які можуть бути застраховані. До таких ризиків
можна віднести:
 прямі майнові збитки, пов'язані з перевезенням, поставкою матеріалів, та непрямі збитки,
спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, неодержанням орендної плати,
повторним встановленням обладнання;
 ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від пошкодження майна, від викрадення
транспортних засобів, від нещасних випадків на виробництві, від захворювань).

6.2. Принципи управління проектними ризиками

Як зазначалося, одним з основних завдань, які розв'язують у межах управління проектами, є
управління ризиками проектної діяльності, або управління ризиками проекту. Це завдання не
відокремлюється від більшості інших функцій управління проектами. При визначенні фінансових
потреб, обчисленні кошторису й бюджету, підготовці й укладенні контрактів, під час контролю за
реалізацією проекту постає завдання захисту учасників проектної діяльності від різних видів ризиків.
Ризики існують на всіх фазах і етапах проектної діяльності, тому функція управління ними є
36