Page 41 - 6149

розвитку проекту, а також чистий приведений дохід (ЧПД) по кожному сценарію та по проекту в
цілому.
Наприклад:
-1000грн -1000грн -3000грн -90000грн 300000грн

1ий 2ий 3ій 4ий 5ий
рік рік рік рік рік
0-1 — передінвестиційні дослідження;
1-2 — розробка пакета технічної та економічної документації;
2-3 — проведення торгів, підписання контрактів;
3-4 — реалізація проекту;
4-5 — отримання прибутку від першого року реалізації проекту.
У даному прикладі подано лише один спрощений сценарій "дерева рішень". На практиці таких
сценаріїв декілька, по кожному з яких визначається їх теперішня вартість, позитивний інтегральний
показник якої вказує на можливий ступінь ризику.
6. Метод "Монте-Карло". Цей метод базується на використанні імітаційних моделей, які
дозволяють створити певну кількість сценаріїв, що узгоджуються із заданими обмеженнями по
конкретному проекту.
На практиці даний метод можливо застосовувати лише з використанням комп'ютерних програм,
які дозволяють описати прогнозні моделі і розрахувати велику кількість можливих сценаріїв. Як
прогнозні моделі виступають математичні залежності, отримані при розрахунку показників економічної
ефективності (як правило, ЧПД). Повинні бути якомога точно виявлені всі змінні, що впливають на
кінцевий результат, з описом ступеня цих залежностей.

6.4. Можливості зниження та протидії ризикам

Існують такі групи методів зниження ризиків:
 технічні методи, засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система
протипожежного контролю, банківських електронних розрахунків та ін.
 правові методи, такі, як: страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо.
 організаційно-економічні методи включають комплекс заходів, направлених на попередження
втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у
випадках виникнення втрат.
Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:
 розподіл ризику між учасниками проекту;
 страхування;
 резервування коштів на покриття непередбачених витрат;
 нейтралізація часткових ризиків;
 зниження ризику в плані фінансування.
Розподіл ризику здійснюється в процесі підготовки плану проекту та контрактних документів.
Для кількісного розподілу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на "дереві
рішень". При цьому, кожний учасник виконує запланований проектом обсяг робіт та несе відповідну
частку ризику у випадку невиконання проекту. Але найбільше ризикує інвестор. Тому потрібно
враховувати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня
ризику, що покладається на інвестора.
Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при
виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових
внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового
страхування та страхування від нещасних випадків.
Крім страхування, може застосовуватись перестрахування та співстрахування. Перестрахування
41