Page 30 - 6149

джерел інформації існує багато інших вхідних даних, призначених для забезпечення служб
управлінської діяльності; вони скорочують шлях проходження інформації.
Для кожного ієрархічного рівня керівництва потрібна специфічна планова та звітна інформація про
процес виконання робіт. Ця специфіка виявляється у двох аспектах - широті охоплення інформацією
загального комплексу робіт і ступені деталізації інформації. Поєднання ознак інформації, що подається
керівникам різних рівнів, - одне з центральних завдань проектування інформаційних систем контролю
проекту. Неправильне поєднання цих ознак призводить до недостатності чи надмірності інформації і
негативно позначається на ефективності управління.
Керівники кожного рівня (зокрема, і відповідальні виконавці) повинні одержувати тільки ту інформацію
і такого ступеня деталізації,що необхідні й достатні для формування регулівних впливів і прийняття
рішень про закріплені за ними частини проекту. Важливою проблемою є забезпечення єдності
інформації для всіх учасників проекту. Ця інформація має забезпечувати концентрацію їхньої уваги на
найнапруженіших і найвідповідальніших ділянках роботи.
Можна запропонувати три ступеня деталізації планової інформації, що відповідають трьом рівням
управління:
1) керівники підрозділів і відповідальні виконавці одержують найбільш деталізовану інформацію, що
дає змогу оцінити стан кожної із закріплених за ними робіт і її положення в комплексній сітковій моделі
проекту;
2) керівники організацій-виконавців одержують інформацію, що дає змогу оцінити стан закріпленої за
цією організацію частини комплексу та містить найдокладніші звіти про граничні події, що визначають
зовнішні зв'язки організації, зв'язки структурних підрозділів всередині організації, а також звіти про
роботу організацій, що потрапили до критичної зони;
З) керівник проекту одержує деталізовану інформацію тільки про роботу критичної зони, а також
необхідну інформацію, що дає змогу оцінити загальний стан комплексу, окремих важливих елементів і
етапів, контролювати планові терміни настання граничних подій, що визначають зв'язок між
організаціями-виконавцями та структурними підрозділами всередині головної організації.
Регулювання процесу реалізації проекту. Основними завданнями регулювання процесу реалізації
проекту е контроль за фактичним виконанням робіт, виявлення й аналіз наявних відхилень від планових
завдань, коригування та внесення у проект відповідних змін за допомогою організаційно-технологічних,
економічних і технічних рішень, що забезпечують своєчасне й ефективне досягнення заданої мети
проекту. Процес регулювання полягає в повторенні з певною періодичністю (доба, тиждень, декада,
місяць) таких процедур: збирання та аналіз оперативної інформації про фактичний стан реалізації
проекту; обговорення та прийняття рішень про подальшу реалізацію комплексу робіт (коригування
оперативних планів); відновлення сіткових моделей (перерахунок) і актуалізація календарних планів;
доведення змін до відповідальних виконавців і керівників відповідних рівнів.
Причини внесення змін та оцінка наслідків. Під зміною розуміють заміщення одного рішення іншим
внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх чинників під час реалізації проекту. Ініціювати зміни можуть
замовник, інвестор, проектувальник або підрядчик. Замовник, як правило, вносить зміни, що
поліпшують кінцеві техніко-економічні характеристики проекту. Проектувальник змінює початкову
технологічну та проектно-кошторисну документацію, специфікації. Підрядчик, як правило, вносить
зміни в календарний план, методи й послідовність виконання робіт. Зміни у проект вносяться постійно.
Вони впливають як на кінцеві результати, цінність і ефективність проекту, так і на тривалість та терміни
завершення проекту, його вартість і бюджет, потребу в ресурсах і якість робіт.
Причинами внесення змін, як правило, є неможливість передбачити на стадії розробки проекту
нові технічні рішення, ефективніші технології, матеріали й конструкції тощо, а також відставання у
процесі реалізації проекту від запланованих термінів, обсягів внаслідок впливу дестабілізаційних
чинників. Початковий план може виявитися неефективним через різні чинники, зокрема коригування
проектних рішень, термінів, вартості, технічних умов проекту. Цими чинниками можна й необхідно
управляти на основі організації ефективних зворотних зв'язків, що дають інформацію для розробки
своєчасних коригувальних дій. Під управлінням змінами розуміють реєстрацію всіх змін у змісті

30