Page 29 - 6130
P. 29

Ідентичність  бренду  є  центром  усіх  маркетингових  комунікацій.  В  результаті
         неспроможності  компанії  чітко  виразити  зміст,  який  буде  передано  потенційним
         споживачам, виникає проблема розфокусування бренду.
               Розглянемо відомі у теорії та практиці брендингу моделі ідентичності бренду.
               1. Модель ідентичності бренду В.Н. Домніна
               Російський  науковець  В.Н.  Домнін  визначає  ідентичність  бренду  як
         проекцію  в  соціальне  середовище  тих  атрибутів  і  характеристик,  за  якими
         марка  буде  ідентифікована  і  до  яких  захочуть  приєднатися  споживачі.  Це  –
         ідеальний зміст, яким, з точки зору виробників, повинен сприйматися зміст бренду
         споживачами; зв’язані в єдине ціле ідеальний зміст і форма, яка виражає цей зміст;
         унікальний  набір  ознак,  за  якими  споживач  розпізнає  (ідентифікує)  марку.
         Розглянемо, які складові може містити брендова ідентичність.
               Домнін  пропонує  концепцію  побудови  брендової  ідентичності,  в  якій
         зауважує на таких її основних компонентах:
               1) позиція бренду (що пропонує марка і на кого вона спрямована);
               2) індивідуальність бренду (набір людських характеристик, які асоціюються з
         даним брендом);
               3)  цінності  бренду  (пов’язані  із  особистістю  споживача  та  його  соціальним
         оточенням);
               4) сприйняття якості (те, як споживачі оцінюють якість товару);
               5) асоціації бренду (вільні асоціації, які виникають при контакті споживача з
         атрибутами бренду);
               6) суть бренду (найважливіше в марці, виражене п’ятьма словами).
               2. Модель ідентичності бренду Д. Аакера
               Девід  Аакер,  автор  книги  “Создание  сильных  брендов”,  виділяє  такі
         складові брендової ідентичності:
               1)  імідж  бренду  (сприйняття  торгової  марки,  виражене  в  асоціаціях,
         закріплених в пам’яті споживача);
               2)  позиція  бренду  (яким  чином  марка  контактує  із  цільовою  аудиторією  і
         демонструє свою перевагу над конкурентними брендами);
               3) зовнішня перспектива (що змушує людей купувати товар саме цієї марки);
               4) фіксація на головних  особливостях товару (високій якості, довговічності,
         надійності тощо).
               Крім  того,  Д.  Аакер  узгоджує  ідентичність  бренду  з  центральною
         індивідуальністю, розширеною індивідуальністю і пропозицією цінності.
               Центральна  індивідуальність  —  це  асоціації  бренду,  які,  найімовірніше,
         залишаться незмінними при виході бренду на нові ринки та охопленні нових товарів.
         Розширена  індивідуальність  включає  елементи,  які  забезпечують  текстуру  і  повноту.
         Сюди  можна  віднести  такі  маркетингові  елементи,  як  візуальні  асоціації.  Пропозиція
         цінності  —  ствердження  функціональних  та  емоційних  переваг  і  можливостей
         самовираження, цінних для клієнтів, які пропонуються брендом. Ефективна пропозиція
         цінності  повинна  вести  до  відносин  бренд  –  клієнт  і  керувати  купівельними
         рішеннями.



                                                           28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34