Page 261 - 6129

зобов'язання по заповненню готелів парку. Ці агентства вимагали перегляду умов
договору з EuroDisney. Ще в серпні 1992 року Карен Джі, менеджер по маркетингу
британського туристичного агентства Airtours PLC, забила тривогу. "Кому
захочеться в цей парк туманного лютневого дня?" У зимовий період бажаючих
відвідати парк практично не було.
Але якщо туристи не спокусилися принадами нового EuroDisney, де вони
проводили свої зимові відпустки? По іронії долі, поточна ситуація з валютними
курсами і ціновою конкуренцією трансатлантичних перевізників привели до того,
що поїздка в Disneyworld в Орландо обходилася дешевше, ніж у Париж. При
цьому існували як впевненість у хорошій погоді, так і можливість відпочити на
пляжах Флориди, які знаходяться поблизу.
Менеджери EuroDisney кинулися виправляти ситуацію. У 1992 році вони
знизили ціни двох готелів на 25%, включили в меню ресторанів дешевші страви і
розгорнули в Парижі рекламну кампанію під гаслом: "Каліфорнія — усього в 30
кілометрах від Парижа".
У перший рік роботи парку найбільшу заклопотаність викликала реакція
французів, які не бажали його відвідувати. Споконвічно передбачалося, що саме
вони складуть половину відвідувачів. Через два роки Деніс Шпігель, президент
консалтингової компанії International Theme Park Services, розташованої в
Цінціннаті, сформулював проблему так: "Французи сприймають EuroDisney як
оплот американського імперіалізму — апофеоз лицемірства". Загальновідома
сентиментальна прихильність японців до героїв американських казок сильно
контрастувала із несподіваним презирливим ставленням до них французів. У
Франції є власний улюблений мультиплікаційний персонаж— Астерікс,
маленький галльський воїн у шоломі, парк якого розташований поруч з
EuroDisney. Напередодні відкриття EuroDisney парк Астерікса обновили і
розширили.
Ворожість французів до культурного феномена Disney визначилася ще на
етапі підготовки проекту. Аріан Мнучкін, директор паризького театру, назвала
цей проект "культурним Чорнобилем". У 1988 році Жіль Смадйя у своїй книзі
"Міккі. Обдурювання" повідомив, що французький уряд вклав 350 млн. дол. у
розвиток інфраструктури нового парку. Восени 1989 року в Парижі французькі
комуністи закидали яйцями Майкла Ейснера. І, нарешті, фермери вийшли на
вулиці, протестуючи проти продажу земель іноземної компанії за пільговими
цінами.
Перші рекламні кампанії EuroDisney, які підкреслювали показну пишноту і
величезні розміри парку, а не багатий вибір розваг і атракціонів, тільки
підігрівали негативні настрої французів. Голова правління Ейснер, прагнучи
підтримати репутацію компанії у відношенні відмінної якості пропонованих нею
розваг, наполягав на внесенні все нових і нових елементів у парк.
Так, центральна фортеця у Чарівному королівстві повинна була
перевершувати аналогічні спорудження в інших парках за своєю красою і
розмірами. Ейснер наказав забрати двоє сталевих сходів з Дискаверіленду
вартістю від 200 до 300 тис. дол., тому що вони загороджували панораму
відвідувачам Зоряних гірок. Чимала сума була витрачена на те, щоб пустити

253