Page 260 - 6129
P. 260

Іспанія     як     країна     з    найбільш       сприятливим         у    відношенні        погоди
          середземноморським  кліматом,  в  околицях  Барселони  не  знайшлося  досить  місця
          для розбивки парку.
               У підсумку щедрі обіцянки французького уряду і переконливі демографічні
          дані  схилили  Ейснера  до  паризького  варіанту.  Було  підраховано,  що  в  радіусі
          двох годин авіаперельоту від EuroDisney проживає 310 млн. європейців, а 17 млн.
          можуть  добратися  до  парку  на  автомобілі  менше  ніж  за  дві  години.  Ці  дані
          перевершили  всі  аналогічні  показники  існуючих Дісней-парків.  Песимістам,  які
          нагадували про сувору зиму на півночі Франції, приводили в приклад токійський
          Диіснейленд, де відвідувачі стійко переносили зимові труднощі, щоб роздобути
          свій шматочок  Америки.  Крім  того, Париж  — найбільш популярне європейське
          місто серед туристів усіх національностей.
               Договір, підписаний компанією і французьким урядом у березні 1987 року,
          передбачав продаж 51% акцій EuroDisney європейським інвесторам, і половину з
          них  —  французам.  На  той  момент  проект  оцінювався  в  12  млрд.  франків  (1,8
          млрд. дол.). Першопочаткова частка Disney склала 850 млн. франків (приблизно
          127,5  млн.  дол.).  Але  після  первинного  розміщення  акцій  частка  Disney  вже
          оцінювалася в 1 млрд. дол., підкоряючись магічній силі імені компанії.
               Спокуси, пропоновані французьким урядом, були рясними і щедрими.
                     Позички  розміром  до  4,8  млрд.  франків  з  фіксованою  процентною
                      ставкою нижче ринкової.
                     Податкові пільги на проведення будівельних робіт.
                     Безоплатне  будівництво  французьким  урядом  автомобільних  і
                      залізниць,  що  з'єднують  парк  із  Парижем.  До  1994  року  очікувалося
                      підведення до парку залізничної гілки швидкісного сполучення (ТGV)
                      і організацію автомобільного сполучення з Британією через тунель під
                      Ла-Маншем.
                     1920  гектарів  землі  були  продані  компанії  за  цінами  1971  року.
                      Очікувалося, що розвиток району навколо парку і, як наслідок, ріст цін
                      на  землю  і  нерухомість  принесуть  приблизно  третину  загальних
                      доходів проекту в 1992 – 1995 роках.
               За словами одного з аналітиків, EuroDisney, імовірно, міг би заробляти і без
          Міккі  Мауса,  на  одній  тільки  нерухомості  навколо  парку  атракціонів.  Ці  слова
          компанія  згадає  у  1994  році,  коли  програми  будівництва  і  реконструкції
          нерухомості  будуть  припинені,  готельні  номери  спорожніють,  а  готелі  на
          зимовий період будуть закриватися.
               Передбачалося, що в перший рік діяльності нового парку його відвідає 11 млн.
          чоловік, що принесе прибуток у розмірі понад 110 млн. дол.. Надалі очікувалося
          досягнення  відносно  невеликого  показника  прибутку  до  1994  року  —  227  млн.
          франків (34 млн. дол.), а в 2001 році –  вже одержання порядку 3 млрд. франків (450
          млн.  дол.).  Але  з  моменту  свого  відкриття  і  аж  до  літа  1994  року  EuroDisney
          приніс лише збиток, рівний 900 млн. дол.. У 1992 році парк відвідало тільки 9,2
          млн.  чоловік,  причому  кожен  з  них  у  середньому  витратив  на  12%  менше
          запланованої  раніше  суми  в  33  дол..  Європейські  туристичні  агентства  не  змогли
          залучити  достатню  кількість  відпочиваючих,  щоб  виконати  взяті  на  себе

                                                           252
   255   256   257   258   259   260   261   262   263   264   265