Page 259 - 6129
P. 259

(позиціонування,  репозиціонування,  перепозиціонування),  стратегій  і  тактики
          (споживче чи конкурентне) позиціонування.
               Торгову марку для аналізу слід вибрати самостійно.

                                  МАРКЕТИНГОВА СИТУАЦІЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ
                                          Disneyland – європейський бренд?

               У квітні 1992 року відбулося відкриття парку Діснея в Європі. Розташований
          на березі ріки Марни в 30 кілометрах на схід від Парижа, цей Діснейленд став
          найбільшим на сьогоднішній день парком компанії Walt Disney. Він перевершує
          своїми розмірами Діснейленд  в  Анахаймі,  Каліфорнія,  Дісней-парк  в  Орландо,
          Флорида,  і  японський  Діснейленд  у  Токіо.  У  1989  році  очікувалося,  що
          європейський Діснейленд (EuroDisney), очолюваний головою правління Майклом
          Ейснером  і президентом  Франком  Уельсом,  перетвориться  на  ріг достатку,  який
          обсипає  прибутком  свого  власника  —  компанію  Disney.  За  цей  час  відбулося
          декілька  сумних  подій  —  Уеллс  загинув  в  авіакатастрофі,  а  EuroDisney  приніс  1
          млрд. дол. збитку в 1992—1993 фінансовому році.
               На  великий  подив  менеджерів  Disney,  європейці  не  божеволіли  від  Міккі
          Мауса, як це було в Японії. З 1990 по 1992 рр. токійський Діснейленд відвідало
          близько  14  млн.  чоловік,  причому  дві  третини  з  них  —  повторно.  Родина  з
          чотирьох чоловік, зупиняючись в готелі поблизу токійського парку, безболісно
          розлучалася  із  сумою  в  600  дол.  на  відвідування  його  атракціонів.  Європейці
          виявилися скупішими — в середньому витрачали 280 дол. в день на відвідування
          атракціонів, гамбургери і молочні коктейлі. Багато хто з них навіть не думав про
          те, щоб залишитися наступного дня, оскільки ціни в готелях були високими. Так,
          ціна  за  номер  у  найбільшому  із  шести  нових  готелів  EuroDisney,  одному  з
          найбільших у Європі — "Ньюпорт Бей Клаб", коливалася від 110 до 380 дол. на
          добу, тоді як номер у кращому готелі Парижу коштував від 340 до 380 дол..
               У  1994  році  збитки  EuroDisney  зросли  настільки,  що  Майкл  Ейснер
          самостійно  взявся  розробляти  стратегію  виходу  з  кризи.  Компанія  знайшла
          відносну  фінансову  стабільність,  що  підтверджують  показники  останніх  двох
          років.  Але  відбулося  це  лише  після  того,  як  у  результаті  тривалих  переговорів
          були  укладені  угоди  з  декількома  французькими  банками,  а  один  відомий  у
          фінансових  колах  саудівський  принц  зненацька  вирішив  інвестувати  в
          EuroDisney  велику  суму.  Менеджери  Disney  приступили  до  оперативної
          реалізації  ряду  стратегічних  і  тактичних  кроків,  сподіваючись,  що  цього  разу
          "все  піде  як  треба".  На  даний  час  аналітики  намагаються  визначити  причини
          невдач компанії і будують прогнози у відношенні EuroDisney.
               Передбачалося,  що  в  1990-х  роках  розвиток  компанії  EuroDisney  буде
          здійснюватися  за  рахунок  експансії  в  Європу,  компенсуючи,  таким  чином,
          уповільнення темпів росту в себе на батьківщині — у США. "Завоювання Європи
          — наша найближча задача в цьому тисячолітті", — куражився навесні 1990 року
          Роберт  Фіцпатрік,  голова  правління  EuroDisney.  Після  розгляду  більш  ніж  200
          варіантів  розташування  парку  в  таких  країнах,  як  Португалія,  Іспанія,  Франція,
          Італія і Греція, вибір припав на передмістя Парижу. І хоча найбільші шанси мала

                                                           251
   254   255   256   257   258   259   260   261   262   263   264