Page 88 - 6127

середніми передньоприводними автомобілями. При цьому його
діяльність не була б обмежена визначеними регіонами, навпаки,
вона охоплювала б усі автомобільні заводи, які випускають такі
машини, будь то в США, Мексиці або Європі. Він займався б
розробкою автомашин класів «Фієста», «Ескорт» і «Мондео» у
Європі і Північній Америці. Функції чотирьох інших ЦАП повинні
були виконувати розташовані в США фордівський дослідницький і
конструкторський центри у Дірборні під Детройтом (штат
Мічиган). Ці ЦАП займалися б: перший — великими
передньоприводними автомобілями (типу «Форд Таурус»); другий
— задньоприводними автомобілями (такими, як «Форд Граун
Вікторія», а пізніше також машиною класу «Ягуар», хоча
виробництво «Ягуарів» буде як і раніше базуватися у
Великобританії); третій — вантажівками для особистого
користування (такими, як багатоцільова машина «Форд Віндстар»);
четвертий — вантажівками комерційного призначення. Цей
останній ЦАП узяв би на себе почату в Європі розробку дуже
вдалого вантажівки-фургону «Форд Транзит».
«Об'єднавши всі наші технологічні процеси і позбувшись
дублювання в роботі, ми змогли б оптимально використовувати
наші творчі і технічні ресурси», — вважав голова правління
компанії, її головний керуючий Алекс Тротман. Він заявив далі, що
новий підхід компанії «Форд» до справи забезпечить споживачів
більш широкою гамою автомашин у більшості секторів ринку і
створить гарантії високої конкурентноздатності компанії як по
якості, так і по вартості продукції на тлі навіть найдужчих
суперників в усьому світі.
У той же час спрощення процесів конструювання,
матеріально-технічного постачання та інших видів діяльності
«істотно скоротить витрати компанії». Відповідно до цієї оцінки,
потенційна економія внаслідок реорганізації до кінця десятиліття
склала б не менше 2 — 3 млрд. дол. у рік.
Вже більше десяти років компанія шукала свій шлях до
розширення масштабів своєї діяльності на весь світ. Її вище
керівництво давно відчувало буквально танталові муки в пошуках
«філософського каменю» — так званого загальносвітового
автомобіля, а також жадало домогтися економії, пов'язаної з
«однократною» розробкою виробів для його виробництва і продажу
на різних континентах.
Перша спроба була зроблена наприкінці 70-х рр., коли була
запропонована загальна програма створення моделі «Форд Ескорт»

86