Page 91 - 6109
P. 91

10 Нечітка логіка

                      Математична теорія нечітких множин (fuzzy sets) і нечітка логіка (fuzzy
               logic) є узагальненнями класичної теорії множин і класичної формальної логіки.
               Дані  поняття  були  вперше  запропоновані  американським  ученим  Лотфі  Заде
               (Lotfi Zadeh) в 1965 р. Основною причиною появи нової теорії стала наявність
               нечітких і наближених міркувань при описі людиною процесів, систем, об'єктів.
                      Перш  ніж  нечіткий  підхід  до  моделювання  складних  систем  отримав
               визнання  у  всьому світі, пройшло не одне десятиліття з моменту зародження
               теорії нечітких множин. І на цьому шляху розвитку нечітких систем прийнято
               виділяти три періоди.
                      Перший період (кінець 60-х – початок 70 рр.) характеризується розвитком
               теоретичного  апарату  нечітких  множин  (Л.  Заді,  Э.  Мамдані,  Беллман).  У
               другому  періоді  (70–80-і  роки)  з'являються  перші  практичні  результати  в
               області нечіткого управління складними технічними системами (парогенератор
               з  нечітким  управлінням).  Одночасно  почала  приділятися  увага  питанням
               побудови експертних систем, побудованих на нечіткій логіці, розробці нечітких
               контролерів.  Нечіткі  експертні  системи  для  підтримки  ухвалення  рішень
               знаходять  широке  застосування  в  медицині  і  економіці.  Нарешті,  в  третьому
               періоді, який триває з кінця 80-х років і продовжується в даний час, з'являються

               пакети  програм  для  побудови  нечітких  експертних  систем,  а  сфери
               застосування  нечіткої  логіки  помітно  розширюються.  Вона  застосовується  в
               автомобільній, аерокосмічній і транспортній промисловості, в області виробів
               побутової техніки, у сфері фінансів, аналізу і ухвалення управлінських рішень і
               багато інших.

                      10.1 Математичний апарат


                      Характеристикою  нечіткої  множини  виступає  функція  приналежності
               (Membership  Function).  Позначимо  через   c(x)  –  ступінь  приналежності  до
               нечіткої  множини  C,  що  є  узагальненням  поняття  характеристичної  функції
               звичайної  множини.  Тоді  нечіткою  множиною  С  називається  множина
               впорядкованих  пар  виду  C={ c(x)/x},   c(x)  [0,1].  Значення   c(x) = 0  означає

               відсутність приналежності до множини, 1 – повну приналежність.
                      Проілюструємо  це  на  простому  прикладі.  Формалізуємо  неточне
               визначення  «гарячий  чай».  Як  x  (область  міркувань)  виступатиме  шкала
               температури в градусах Цельсія. Очевидно, що вона буде змінюється від 0 до
               100  градусів.  Нечітка  множина  для  поняття  «Гарячий  чай»  може  виглядати
               таким чином:
                      C={0/0;  0/10;  0/20;  0,15/30;  0,30/40;  0,60/50;  0,80/60;  0,90/70;  1/80;  1/90;
               1/100}.
                                                             о
                      Так,  чай  з  температурою  60  С  належить  до  множини  «Гарячий»  із
                                                                                                             о
               ступенем  приналежності  0,80.  Для  однієї  людини  чай  при  температурі  60  С
               може  опинитися  гарячим,  для  іншого  –  не  дуже  гарячим.  Саме  у  цьому  і
               виявляється нечіткість завдання відповідної множини.
                     Для  нечітких  множин,  як  і  для  звичайних,  визначені  основні  логічні


                                                                                                            91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96