Page 94 - 6109
P. 94

питання  побудови  узагальнених,  параметрезованих  операторів  перетину,
               об'єднання  і  доповнення,  що  дозволяють  врахувати  різноманітні  змістовні
               відтінки відповідних їм зв'язок «і», «або», «не».
                      Один  з  підходів  до  операторів  перетину  та  об'єднання  полягає  у  їх
               визначенні в класі трикутних норм і конорм.
                      Трикутної нормою (t-нормою) називається двомісна дійсна функція T, яка
               є бінарним відображенням: [0,1]  [0,1]  [0,1], яка задовольняє таким умовам:
                      T(0, 0) = 0; T( A, 1) =  A; T(1,  А) =  A – обмеженість;
                      T( A,  B)  T( C,  D), якщо  A   C,  B   D – монотонність;

                      T( A,  B) = T( B,  A) – комутативність;
                      T( A, T( B,  C)) = T(T( A,  B),  C) – асоціативність;
                      Простим випадком трикутних норм є:
                      min ( A,  B)
                      добуток  A   B
                      max (0,  A +  B –1).
                      Трикутної конормой (t-конормой) називається двомісна дійсна функція S
               яка також  є бінарним відображенням: [0,1]  [0,1]  [0,1], з властивостями:
                      S(1,1) = 1; S( A, 0) =  A; S(0,  A) =  A – обмеженість;
                      S( A,  B)  S( C,  D), якщо  A   C,  B   D – монотонність;

                      S( A,  B) = S( B,  A) – комутативність;
                      S( A, S( B,  C)) = S(S( A,  B),  C) – асоціативність;
                      Приклади t-конорм:
                      max( A,  B)
                       A +  B –  A   B
                      min (1,  A +  B).
                      T-норма може розглядатися як узагальнений оператор AND, а S-норма –
               як  узагальнений оператор OR.

                      10.1.4 Алгебраїчні операції над нечіткими множинами

                      Алгебраїчний добуток A і B позначається A  B і визначається так:
                      x  E  AB(x) =  A(x)  B(x).
                      Алгебраїчна сума цих множин позначається А+В і визначається так:
                      x  E  A+B(x) =  A(x) +  B(x) –  A(x)  B(x).
                      Для операцій {, +} виконуються властивості:

                      АВ = ВА, А + В = В + А  – комутативність;
                      (АВ)С = А(ВС), (А + В) + С = А + (В + С)  – асоціативність;
                      A = , A + = A, AE = A, A+E = E
                       A B   A B  ,   A B    A B   – теореми де Моргана.
                      Не виконуються:
                      АА = А, А+А = А – ідемпотентність;
                      А(В + С) = (АВ) + (АС), А + (ВС) = (А + В)  (А + С)  – дистрибутивність;

                      а також  A A      , A A    E .
                      Для  прикладу  доведемо,  що  властивість  дистрибутивності  не



                                                                                                            94
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99