Page 88 - 6109
P. 88

    
                              0    1
                           с    с
                        0    00    01
                           с    с
                        1    10   11
                      Тут  c ij  –  виграш  у  разі,  якщо  приймається  рішення   i    а  фактично  має
               місце ситуація  j.
                      Коефіцієнти  с ij  можуть  бути  додатними,  нульовими  або  від'ємними.
               Додатному  коефіцієнту  відповідає  фактичний  виграш,  а  від'ємному  –  фак-
               тичний  програш.  Слід  розрізняти  абсолютні  та  відносні  виграші  та  програші.
               Так, виграш за невірного рішення може бути додатним, але меншим порівняно
               з тим, яким він міг би бути при вірному рішенні, і тоді йтиметься про відносний
               програш.
                      Слід зазначити, що коефіцієнти c ij також можуть бути відомими неточно.
                      Очевидно, в переважній c 00  c 10, c 01  c 11 більшості випадків виконується
               властивість (правильне рішення повинно збільшити виграш порівняно з непра-
               вильним).
                      Далі, якщо міра об'єктивної невизначеності (ймовірність) події дорівнює
                то ймовірність того, що подія не відбудеться, дорівнює 1 – . Тоді очікувані
               виграші R 0 та R 1, при прийнятті рішень відповідно  0 та  1, можна оцінити як

                      R 0 =  c 00 + (1 – ) c 01;
                      R 1 =  c 10 + (1 – ) c 11;
                      Тоді слід прийняти те рішення  і для якого відповідний виграш R і набуває
               більшого  значення.  Інша  можлива  міра  ризику  пов'язана  з  оцінкою  міри
               достовірності  деякої  події  А  (ця  оцінка  може  носити  суб'єктивний  характер).
               Дану міру ризику можна задати функцією g A(, ) – виграш у разі, якщо міра
               достовірності події А оцінюється як  у той час, коли вона дорівнює .
                      Видається  доцільним  висунути  щодо  введеної  таким  чином  функції  ви-
               грашу такі вимоги:
                      1) Домінування вірних рішень: для будь-яких  та  виконується співвід-
               ношення
                      g A(,)  g A(,).
                      2) Монотонність: для будь-яких ,  1  та  2 справедливим є твердження:

               якщо  (, 1) <  (, 2) ,  то  g A(, 1) >  g A(, 2) .  Тут  (,)   –  міра  близькості
               (відстань)  між     та  .  Змістовно  це  означає,  що  чим  точніше  ми  оцінили
               істинне  значення  міри  достовірності,  тим  на  більший  виграш  ми  можемо
               розраховувати.
                      Ясно, що з властивості 2) випливає властивість 1); зворотне невірне.
                      В  цілому  вимоги  1)  та  2)  є  досить  розумними  та  реалістичними,  хоча
               можна навести багато прикладів, коли вони обидві не виконуються.

                      9.5.1 Деякі проблеми виведення
                      Нехай ми маємо продукційне правило А  В (якщо А, то В) при цьому

               коефіцієнт  упевненості  цього  правила  дорівнює  .  З  погляду  теорії
               ймовірностей цей коефіцієнт упевненості можна проінтерпретувати як Р (В\А) –
               умовну ймовірність В за умови А.

                                                                                                            88
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93