Page 85 - 6109

для використання в конкретних експертних системах.
Як зазначалося раніше, в основі більшої частини цих методик лежить
апарат теорії ймовірностей. Усі вони мають багато спільних рис. Необхідно
зауважити, що жодну з цих методик не можна вважати загальною та
універсальною. Багато проблем виникає навіть у разі «об'єктивної» неви-
значеності, для якої застосування ймовірнісних методів дає найкращі ре-
зультати (деякі з цих проблем ми детально розглянемо нижче).
У разі «суб'єктивної» невизначеності ситуація виявляється ще гіршою.
Тому переважна більшість методів неточного логічного виведення не має
належної теоретичної бази і носить відверто евристичний характер.
Теорія неточного логічного виведення на сучасному етапі інтенсивно
розвивається, і цілком вірогідною є поява нових, досконаліших методик.
Механізми неточного виведення другого типу передбачають наявність
спеціальних схем виведення, орієнтованих на схему представлення неточності.
Надалі ми розглядатимемо лише виведення «приєднаного» типу, характерне
для продукційних систем.

9.4.1Точкові та інтервальні міри неточності
Міри неточності тверджень можуть бути точковими та інтервальними. У
разі точкового оцінювання з кожним твердженням пов'язується єдине число,

яке задає міру його достовірності. Натомість за інтервального оцінювання міра
достовірності задається певним інтервалом.
Інтервальні міри достовірності в цілому є надійнішими. Наприклад, дехто
каже: «Міра достовірності того, що команда А виграє баскетбольний матчу
команди В, дорівнює 0.5». Вважаємо, що 0 відповідає достовірній хибності, а 1
– достовірній істинності. Можливі як мінімум дві інтерпретації такої відповіді.
У першому випадку «експерт2 може не розумітися на баскетболі. У тако-
му разі його відповідь фактично означає: «Не маю жодного уявлення, але згідно
з принципом індиферентності – п 'ятдесят на п 'ятдесят». Ясно, Що з такої
«оцінки» немає ніякої практичної користі.
Зовсім інша ситуація виникає, якщо експерт детально проаналізував
ситуацію і дійшов висновку, що команди абсолютно рівні за силою. Відповідь
«0.5» у такому разі означає: «Команди мають рівні шанси на перемогу.
Результат залежить від випадку, тобто є об'єктивно невизначеним. Якби
провести не один матч, а цілу серію, то у половині матчів виграла б команда
А, а у половині — команда В».
Застосування інтервальних оцінок дозволило б розділити ці дві ситуації.
У першому випадку інтервал невизначеності дорівнював би [0, 1], а в другому –
був би значно вужчим, наприклад [0.45, 0.55].
Звичайно, це стосується лише випадків, коли люди об'єктивно оцінюють
ситуацію та адекватно висловлюють міру своєї невпевненості. Ясно, що у
першому випадку ніщо не заважає «експертові» оцінити інтервал
невизначеності, наприклад, як [0.9, 1.0], але це вже зовсім інша тема.

85