Page 83 - 6109

тут а – міра достовірності (фактично, ймовірність події).
«Суб'єктивна» невизначеність. Ми говоримо про цей тип невизначеності
у разі, якщо подія, про яку йдеться, або вже відбулася, або не відбулася, і
істинна міра достовірності дорівнює відповідно або 1, або 0. Але, якщо ця
істинна міра достовірності експертові невідома (він не знає, чи відбулася подія,
чи ні) або відома нечітко, то він дає власну оцінку міри надійності, і ця власна
оцінка неминуче є суб'єктивною. Зрозуміло, що доцільність застосування
ймовірнісних методів у такому разі є досить сумнівною.
Варто розрізняти два типи «суб'єктивної» невизначеності.
«Суб'єктивна» невизначеність при авторитетності джерела знань.
Авторитетність джерела знань означає, що експерт є людиною серйозною і
відповідальною та його власній оцінці можна довіряти. Тому власна оцінка
істинності твердження приймається як робоча і використовується при
логічному виведенні. Авторитетними, як правило, є серйозні наукові праці,
енциклопедії тощо.
«Суб 'єктивна» невизначеність при неавторитетності джерела знань. У
даному разі, незважаючи на ступінь упевненості «експерта», його оцінці
довіряти не можна. Тут можна розглядати різноманітні випадки, наприклад:
– твердження є об'єктивно істинним, але «експерт» у ньому невпевнений
і ступінь його кваліфікації не дозволяє йому адекватно сформулювати міру
невпевненості;
– твердження є об'єктивно хибним, але «експерт» вважає його істинним і
формулює як достовірне;
– твердження є об'єктивно хибним, «експерт» усвідомлює його хибність,
але повідомляє про істинність твердження з метою ввести в оману.
Часто доводиться мати справу з невизначеністю комбінованого типу,
тобто з невизначеністю, що поєднує риси як «об'єктивної», так і «суб'єктивної»
невизначеності. Один з найпростіших випадків подібного поєднання полягає в
такому. Розглядається твердження «Завтра відбудеться подія А». Існує
істинна, «об'єктивна» ймовірність цієї події. Але експертові ця істинна оцінка
ймовірності може бути або невідомою, або відомою неточно. Тоді він дає
власну оцінку вказаної ймовірності, і ця власна оцінка має суб'єктивний
характер.
Слід також звернути увагу на таке явище, як конфлікт між різними
джерелами знань. Різні джерела знань можуть суперечити одне одному;
наприклад, те, що людина прочитала в книзі, суперечить її знанням, або різні
наукові школи приходять до протилежних висновків стосовно одного й того
самого явища.
Принцип індиферентності є одним з найпростіших правил, яке допомагає
приймати рішення в умовах невизначеності. Він формулюється так: якщо є n
гіпотез і немає жодних свідчень на користь будь-якої з цих гіпотез, то міра
достовірності кожної гіпотези приймається за 1/n.
Бездумне застосування принципу індиферентності може привести як до
нерозумних висновків, так і до логічних помилок. Розглянемо простий приклад.
Нехай є дві гіпотези: «Під даним деревом є скарб» і «Під даним деревом немає

83