Page 82 - 6109
P. 82

(формула повної ймовірності) та
                                        ( P H  ) ( \P A H  )
                        ( P H  \ )A        i         i
                            i        n
                                        ( P H i ) P  ( \A H i )
                                     i 1
                      Остання  формула  називається  формулою  Байєса  і  має  дуже  велике  зна-
               чення, оскільки дозволяє обчислювати апостеріорні ймовірності Р(Н i\А) гіпотез
               H i за умови, що подія А відбулася, через апріорні ймовірності Р(А\Н i). Більшість
               методик  неточного  логічного  виведення  так  чи  інакше  пов'язані  з  формулою
               повної ймовірності та формулою Байєса.
                      При неточному логічному виведенні з кожним твердженням (фактом або
               правилом  виведення)  пов'язується  число,  яке  характеризує  міру  його

               надійності.  Ця  характеристика  називається  коефіцієнтом  упевненості,  або
               мірою достовірності. Розрахунок коефіцієнтів упевненості тісно пов'язаний з
               ймовірнісними  методами,  хоча  ненадійність  інформації  далеко  не  завжди
               носить імовірнісний характер.
                      Коефіцієнти  упевненості  часто  визначаються  на  основі  експертних  оці-
               нок.  Проте  в  ряді  випадків  коефіцієнт  упевненості  можна  отримати  шляхом
               статистичних  досліджень.  Якщо  ж  здійснюється  логічне  виведення,  то
               коефіцієнт  упевненості  нерідко  можна  підрахувати,  якщо  відомі  міри  до-
               стовірності умови та правила виведення.
                      Чим  надійнішою  є  інформація,  тим  вищі  відповідні  коефіцієнти  упев-
               неності.  Часто  використовується  шкала,  за  якої  коефіцієнт  1  відповідає
               достовірно істинній події, 0 – достовірно хибній, а 0.5 – повній невизначеності.
                      Але згадана шкала не є єдино можливою. Так, експертні системи MYCIN
               та  EMYCIN,  що  є  розвитком  MYCIN  (ці  системи  призначені  для  виявлення
               мікроорганізмів у крові) використовують шкалу, в якій достовірній істинності
               відповідає  значення  1,  достовірній  хибності  –  значення  “–1”,  а  повній
               невизначеності – 0.

                      9.3 "Об'єктивна" та "суб'єктивна" невизначеність


                      Перелічимо деякі з можливих типів невизначеності.
                      «Об'єктивна»  невизначеність.  Цей  тип  пов'язаний  з  принципово  ви-
               падковим характером процесів, які прогнозуються. Наприклад, передбачається
               результат  перебігу  певної  хвороби,  а  статистичний  аналіз  свідчить,  що  досі
               ефективність  лікування  становила  70  %.  У  такому  разі  робиться  відповідний
               висновок: пацієнт буде вилікований з імовірністю 70 %. Важливо розуміти, що
               «об'єктивна» невизначеність, як правило, пов'язана з впливом певних невідомих
               або  неконтрольованих  факторів  і  за  своєю  суттю  являє  собою  ймовірність
               відповідної події.
                      Можна виокремити дві основні властивості "об'єктивної" невизначеності:
                      – подія, для якої визначається коефіцієнт  упевненості, ще не відбулася,
               але обов'язково настане момент, коли вона або відбудеться, або не відбудеться;
               після цього міра достовірності стане дорівнювати відповідно 1 або 0;
                      –  якби було можливим провести серію експериментів за однакових умов,
               то частина експериментів, в яких подія відбулася б, приблизно дорівнювала б а;

                                                                                                            82
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87