Page 122 - 61
P. 122

Таблиця  2.3  –    Відносні  розміри  і  маса  внутрішніх
                                        геосфер, % розміру  і маси Землі
                                      Геосфера           Розмір             Маса
                                     Земна кора           0,52               0,8
                                       Мантія            45,32              68,2
                                        Ядро             54,16              31,0

                                  З цих даних випливає, що  всі внутрішні геосфери нерів-
                            ноцінні між собою. Найбільш незначною за масою і розмірами
                            є земна кора, найбільшою за масою – мантія, а за розмірами –
                            ядро.
                                  Грунтуючись на даних комплексних геофізичних розві-
                            док, визначеннях маси, густини та інших характеристиках зе-
                            мних надр, виявилось, що не тільки вони в цілому, але і кожна
                            внутрішня оболонка Землі є неоднорідною. За фізичними вла-
                            стивостями та агрегатним станом внутрішні геосфери поділя-
                            ються на окремі шари.
                                  Розглянемо будову кожної з цих геосфер. При цьому за-
                            уважимо,  що  загальний  стан  шаруватої  будови  внутрішніх
                            геосфер тепер достатньо добре відомий для земної кори і вер-
                            хньої частини мантії. Будова, склад і стан більшої частини ма-
                            нтії і земного ядра є предметом наукових гіпотез.
                                  Земна кора складена з речовини, яка виділяється з ман-
                            тії. Верхня її межа співпадає з поверхнею материків і океансь-
                            кого дна: вона нерівна, різниця її відміток досягає приблизно
                            20 км (г. Джомолунгма має висоту 8848 м, відмітка дна Марі-
                            анської  западини  –  11022  м).  За  нижню  межу  земної  кори
                            приймають поверхню Мохоровичича (скорочено Мохо), шви-
                            дкість сейсмічних хвиль на якій стрибкоподібно збільшується
                            до  8  км/с.  Поверхня  Мохо  практично  дзеркально  повторює
                            земну поверхню. Амплітуди коливань відміток нижньої межі
                            більші, ніж верхньої і досягають 70 км.
                                  Потужність земної кори під материком досягає 70-75 км,
                            в середньому складаючи 33-35 км, під океанами зменшується


                                                           557
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127