Page 118 - 61

логи. Поверхнева густина теплового потоку з океанів внаслі-
док випаровування і теплообміну з холодною атмосферою
2
становить, за В.В.Шулейкіним, приблизно 1185,8 Вт/м . Якщо
враховувати площу поверхні водяної оболонки Землі, то стане
зрозумілим, що атмосфера в основному нагрівається знизу
Світовим океаном. Крім того, велика теплова інерція сприяє
вирівнюванню міжрічних і міжсезонних коливань теплового
стану атмосфери.
Величезна роль Світового океану полягає в його здатно-
сті регулювати вміст вуглекислого газу в атмосфері. При 0С
3
3
1 дм морської води може поглинати з атмосфери 50 см вуг-
3
лекислого газу, а кисню – тільки 8 см .
Основні риси зовнішньої будови Землі можна уявити,
розглядаючи в планетарному масштабі розподіл суші і води,
2
материків і океанів. З 510 млн. км поверхні Землі океанами і
2
2
морями зайнято 362 млн. км (71%), сушею – 148 млн. км
(29%). Більша частина суші скупчена в Північній півкулі, яку
2
нерідко називають материковою: суша займає 100,5 млн. км ,
або 39,4%, а вода – 60,6% загальної поверхні півкулі, причо-
му між 40 і 70 північної широти суша переважає над океа-
ном. Основна частина вод морів і океанів Землі припадає на
Південну, або океанічну півкулю, в якій морською водою за-
йнято 81% площі, а сушею – 19%.
За формою материки нагадують трикутники, основи
яких повернені на північ. Всі материки, за виключенням Ан-
тарктиди, групуються попарно. Кожна пара утворює “матери-
ковий промінь”. Ці промені сходяться до Північного полюсу,
утворюючи так звану континентальну зірку.
Рельєф (від. лат. relevo – піднімаю) як сукупність нерів-
ностей суші материків і островів, дна океанів і морів склада-
ється з додатних (випуклих) і від’ємних (угнутих) форм, які
мають різнорідні контури, розміри, походження, вік і історію
розвитку. Рельєф утворюється головним чином внаслідок три-

553