Page 117 - 61

в “початковому вигляді” – найважливіше завдання сучасної
науки і практики.
Вода морів і океанів відносно добре поглинає світлові
хвилі: до 90% поступаючої сонячної енергії перетворюється в
теплоту. В середньому поверхнева густина сонячного тепло-
вого потоку, що поглинається океанами і морями, складає
2 2
близько 155 Вт/м , змінюючись від 92 до 272 Вт/м в міру пе-
реходу від 90-60 до 20-0 широти. Під впливом цього потоку
проходить нагрівання вод Світового океану. Воно помітне в
поверхневому шарі, товщина якого в багато чому залежить від
прозорості води і в середньому складає до 10 м.
Поряд з цим Світовий океан отримує тепло від інших,
другорядних джерел. До них належать теплові потоки із зем-
них надр через морське і океанічне дно з поверхневою густи-
2
ною від 1,9 до 10,5 Вт/м . Ще одне джерело тепла – хімічні
реакції і розсіяння механічної енергії при русі морських вод –
також невелике. Тому для гідросфери Сонце є основним дже-
релом тепла.
Середня температура води поверхневого шару всього
Світового океану вища, ніж повітря біля земної поверхні на
3С і становить приблизно 17,4С. Своїх максимальних (36С)
і мінімальних (приблизно – 2С) значень вона досягає відпові-
дно в низьких і високих широтах.
Світовий океан – основний терморегулятор Землі. Його
тепловий вплив пов’язаний з великим запасом води і великою
її теплоємністю. Біля трьох чвертей нижньої атмосфери без-
посередньо взаємодіють з Світовим океаном. Тому процеси,
які проходять над океанічною частиною гідросфери, значною
мірою визначають формування погоди над континентами. По
суті, океан є ніби акумулятором енергії атмосферних процесів.
Світовий океан – величезний дистилятор. З поверхні мо-
17
рів і океанів кожен рік випаровується приблизно 410 кг во-
ди. При цьому кількість теплоти, яка виділяється в атмосферу,
24
досягає 10 Дж. Світовий океан є джерелом атмосферної во-

552