Page 124 - 61
P. 124

єр). В інших місцях гранітний шар захований під осадовим і
                            його потужність досягає 10-20 км, а верхня межа розташову-
                            ється на глибині залежно від потужності чохла осадків.
                                  Третій  шар  материкової  земної  кори,  який  називається
                                                                               3
                                                                                      3
                            базальтовим  шаром,  має  густину  (2,8…3,3)10   кг/м .  Тут
                            швидкість  V   становить  6,9-7,6  км/с.  Цей  шар  складений  з
                                          p
                            більш  важких  гірських  порід,  схожих  з  базальтами,  габбро,
                            анортозитами та іншими так званими виверженими гірськими
                            породами. Його потужність знаходиться в межах 15-25 км (мі-
                            сцями до 40 км) і являє собою суцільну оболонку. Гранітний
                            шар  від  базальтового  відокремлено  поверхнею  Конрада,  на
                            якій швидкість сейсмічних хвиль зростає з 6,4 до 7,6 км/с.
                                  Океанічна кора тонша від материкової, вона складається
                            з двох основних шарів – осадового і базальтового. Дно Світо-
                            вого океану,  крім  центральних  частин  серединно-океанічних
                            хребтів,  покрите  шаром  осадків  неоднакової  потужності:  в
                            межах молодих вулканічних гірських систем вона не переви-
                            щує декількох метрів, а на глибоководних рівнинах і у мате-
                            рикових схилах досягає 0,5-3,0 км. Вік осадків, за даними бу-
                            рових  робіт  науково-дослідницького  судна  “Гломар  Челлен-
                            джер”,  визначається  від  пізньоюрського (120  млн.  р.)  до  су-
                            часного. При цьому характерно, що в крайніх частинах океану
                            зустрічаються найдавніші відклади, які поступово замінюють-
                            ся більш молодими в напрямі до осьових рифтових долин се-
                            рединно-океанічних хребтів.
                                  Джерелами глибоководних осадків є материки і підводні
                            вулканічні виверження, що викидають в морську воду попіл і
                            лаву. Кора материків постійно піддається розмиванню, продук-
                            ти якого переносяться поверхневими (до 85-90%) і грунтовими
                            (1-2%) водами, льодом (до 7%) та вітром (менше 1%) в Світо-
                            вий океан. Щорічно з материків в океан зноситься приблизно
                            27,3 млрд. т матеріалу, 80% якого осідає в межах материкових
                            окраїн,  а  20%  виносяться  в  глибоководні  басейни  і  рівнини.



                                                           559
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129