Page 120 - 61

Зовнішні оболонки Землі (атмосфера і гідросфера) виді-
лились з її внутрішніх частин протягом геологічної історії.
Стан цих геосфер, їх еволюція та процеси, що в них прохо-
дять, залежать від багатьох параметрів і властивостей глибо-
ких шарів планети. Тому, щоб краще зрозуміти взаємодію всіх
оболонок Землі і процеси, які проходять в них, вивчають її
внутрішню будову.
Земна кора є найбільш неоднорідною геосферою. Її по-
вний вертикальний розріз тришаровий. Виділяються: осадовий,
гранітний і базальтовий шари; останні два розділяються межею
Конрада. Горизонтальна неоднорідність проявляється в зміні
потужності шарів кори, їх фізичних і хімічних властивостей, у
великій кількості механічних пошкоджень. За нижню межу ко-
ри більшість дослідників приймає межу Мохоровичича (М).
Уявлення про внутрішні геосфери складаються за геофі-
зичними даними за аналогією з метеоритними тілами, за да-
ними експериментальних досліджень властивостей речовини
при великих тисках і температурах, шляхом екстраполяцій ці-
єї інформації і за теоретичними побудовами. Вперше теорети-
чне виділення в Землі металевого ядра і кам’яної оболонки за
густиною, а також за аналогією з метеоритами було зроблено
Віхертом (1897). Перше загальне уявлення про внутрішню бу-
дову Землі за сейсмічними даними дано Олдгемом в 1960 р.
Сучасне уявлення про внутрішню будову Землі (Гутенберг,
Джеффріс, Буллен, Буллард, Голіцин, Саваренський, Моло-
денський, Магницький) за сейсмічними даними та теоретич-
ним розрахунком густини: під корою (шар А) до глибини 2900
км залягає ефективно тверда мантія Землі, яка характеризу-
ється загальним зростанням швидкості поздовжніх (V ) і по-
p
перечних  V пружних хвиль і густини. Поверхня мантії не-
s
однорідна, про це свідчать варіації значень V p V , s та густини.

За характером проходження сейсмічних хвиль виділяються

555