Page 67 - 6094

1. Науково-технічний прогрес: постійне удосколення техніки, технологій у всіх
сферах підприємницької діяльності
2. Природниі чинники: велике значення для добувних підприємств :зміна
глибини розробки корисних копалин у надрах землі, пошук нових родовищ нафти, газу,
вугілля, залізної руди та інших видів мінеральної сировини.
3. Рівень конкуренції: посилення конкуренції приводить до зростання
продуктивності праці.
4. Інші чинники: розвиток інформаційних технологій, рівень освіти,
платіжеспроможність тощо.

4.3 Нормування праці та планування чисельності на підприємстві.

Нормування праці — один з найважливіших видів економічної діяльності
підприємства, через який встановлюються затрати праці, визначаються її результати,
здійснюється розподіл праці і взаємодія працівників різних категорій. Затрати праці є
найдинамічнішим ресурсом, який використовує підприємство. Мета нормування праці
на підприємстві полягає в забезпеченні ефективного використання його трудових
ресурсів.
Нормування праці – складова управління виробництвом, яка визначає необхідні
затрати праці (часу) на виконання робіт (виготовлення одиниці продукції) окремими
робітниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці.
Нормування праці на підприємстві виконує такі основні функції:
- сприяє визначенню необхідної чисельності працівників;
- є основою поточного і перспективного планування (на основі норм витрат
праці планують виробничу програму, чисельність працівників, фонд оплати праці,
собівартість тощо);
- є засобом обліку і контролю індивідуальної та колективної праці, на основі
нормування здійснюється стимулювання діяльності робітників і бригад шляхом
співставлення фактичних затрат праці і результатів з нормованими;
- є основою раціональної організації виробництва і праці.
При нормуванні праці робітників і службовців використовуються такі основні
види норм праці: норма часу (Нчас), норма виробітку (Нвир), норма обслуговування
(Нобсл), норма чисельності (Нчис).
Норма часу — це величина затрат робочого часу, встановлена для виготовлення
одиниці продукції робітником чи групою робітників (зокрема, бригадою) відповідної
кваліфікації у відповідних організаційно-технічних умовах.
Норма часу визначає необхідні витрати часу на виготовлення одиниці продукції
(трудомісткість операції).
Для прикладу, норма часу в умовах масового і серійного виробництва вона
складається з таких компонентів:
Нчас = Нопер + Нобсл + Нвідп, (4.12)
де Нопер — оперативна норма часу на виробництво (основний і додатковий
операційний час );
Нобсл — норма часу на обслуговування робочого місця;
Нвідп — норма часу на відпочинок і особисті потреби.
Норма виробітку – це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції),
яку робітник чи група робітників (зокрема бригада) відповідної кваліфікації
зобов’язані виконати за одиницю робочого часу у певних організаційно-технічних
умовах. Як уже розглянуто трудомісткість (норма часу) і виробіток (норма виробітку)
обернені показники:

67