Page 158 - 6086

«обмеженої раціональності», який зробив значний вклад у
фундаментальні дослідження процесів прийняття рішень, виступив

Нобелевський лауреат Герберт Александер Саймон – видатний

американський вчений у галузі соціальних, політичних та
економічних наук.

Процес прийняття рішень згідно з принципом обмеженої
(граничної) раціональності полягає у виконанні таких етапів (рис.

9.4):

Етапи процесу прийняття рішень з позицій підходу
обмеженої раціональності

1) виявлення проблеми

2) визначення цілей і формування набору критеріїв, що

характеризують мінімально прийнятний варіант

3) пошук альтернатив

4) вибір варіанта, що забезпечує прийнятний результат
критерієм

Рис.9.4. Етапи процесу прийняття рішень з позицій підходу
обмеженої раціональності

Інформація про природу проблеми і можливі варіанти її
вирішення є недостатньо зрозумілими. Отримати більш точну і повну

інформацію неможливо (наприклад, через відсутність коштів чи

часу). Значна частина відомої інформації не релевантна, тому виникає
необхідність використання спрощених моделей. Відома інформація

сприймається видозмінено, можливість правильного вибору

оптимального варіанту дій обмежена. Менеджер намагається
отримати не максимальний, а задовільний результат. Йому можуть

бути відомі не всі альтернативи – достатньо, щоб йому був відомий
хоча б один прийнятний варіант.

Згідно з цим принципом, основна задача контролінгу –

раціоналізація управлінського процесу. Головна відмінність підходу
граничної раціональності від класичного полягає в концентрації

155