Page 32 - Володимир Пахомов

Подальший розвиток української літературної мови нерозривно по-
в'язаний із творчістю Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного,
Михайла Коцюбинського та інших письменників.
Гарантією успішного розвитку української
літературної мови, повнокровного її життя
може бути тільки справжня державність украї-
нського народу.
Історична доля українського народу докорінно змінилася з утворен-
ням суверенної незалежної України.
Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про мови в
Українській РСР” (прийнятий 28 жовтня 1989 року) проголошує:
“Українська мова є одним з вирішальних чинників національної
самобутності українського народу.
Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з
метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил украї-
нського народу, гарантування його суверенної національно-держав-
ної майбутності”.
Закон про мови формально набув чинності від 1 січня 1990 року, але
й досі у повному обсязі не виконується.
Статус української мови як державної закріплено і в прийнятій на п'я-
тій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції Украї-
ни. Мовним питанням присвячено статті 10 і 12 Конституції України:
“Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування україн-
ської мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист ро-
сійської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та
визначається законом.”
“Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культур-
них і мовних потреб українців, які проживають за межами держави”.
Олесь Гончар стверджував: “Мова – це доля нашого народу, і вона за-
лежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її”.
Задекларовану державність мови ми спільними зусиллями маємо втіли-
ти в життя.

Література:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної ради України
28 червня 1996 р. – Івано-Франківськ: Галичина, 1996. – 64 с.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.
3. Грищенко A.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська мо-
ва: Підручник / За ред. А. Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.:
Вища школа,1997. – 493 с.

31