Page 233 - Володимир Пахомов
P. 233

Учасники  наради  повинні  також  володіти  культурою  спілкування:
        вміти вислухати співбесідника чи виступаючого; не повинні перебивати
        один одного і заважати репліками тому, хто говорить.

                           16.16.5  Позитивні риси головуючого
               Організаторський хист (не дає виступаючим відійти від теми, зупи-
               няє балагурів, підбадьорює несміливих, стежить за регламентом).
               Здатність  зосередити всю свою увагу на ході дискусії, обдумувати
               всі виступи.
               Вміння добирати запитання , аналізувати відповіді, систематизувати
               різні погляди, робити висновки.
               Не брати активної участі в дискусії, щоб не нав’язувати свою думку.
               Дружнє ставлення до всіх учасників наради.
               Уміння створити доброзичливу атмосферу.
               Зуміти зберегти спокій і розважливість у будь-якій ситуації.
               Почуття гумору.
               Ввічливість (дякує виступаючому за участь в дискусії).
               Обрання правильного стилю ведення (якщо головуючий правильно
               обере стиль ведення наради – темп буде напружений, швидкий, тон
               – діловий, увага учасників – максимальна).


                           16.16.6  Негативні риси головуючого
               Запізнився на нараду або невчасно розпочав нараду.
               Вступне слово було задовгим (замість 2-3 хв. тривало 10 хв.), це ро-
        зхолоджує учасників наради.
               Пропонує відразу свої пропозиції, вирішення проблеми.
               Якщо не представляє учасників наради з усіма їх даними  – звання,
        посади, представлені організації.
               Не зупиняє надто балакучих, не заохочує мовчазних і несміливих.
               Своєю поведінкою, рухами, мімікою та ін. заважає учасникам нара-
        ди, відволікає їхню увагу від виступів учасників дискусії (стукання паль-
        цями або олівцем по столі, підпирання голови руками, торкання руками
        обличчя;  покусування  олівця,  сірників,  нігтів,  губ;  стукання  олівцем  по
        зубах; облизування губ; чухання голови, пригладжування волосся, боро-
        ди, вусів; водіння пальцем по столу; застібання або розстібання гудзиків;
        чищення нігтів; поправляння окулярів, дивитись крізь окуляри, тримаючи
        їх у руці; притупування  ногою; хрускання пальцями; малювання чогось
        під час виступів; нервове складання і рвання паперу; нервово оглядатися
        довкола; звертаючись до присутніх, дивитися повз них; дзенькати ключа-
        ми або грішми в кишені; крутіння обручки на пальці; тримання рук у ки-
                                               71
        шенях; ніякова посмішка ні до кого).

        71  Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1989. – С. 179.
                                              208
   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237   238