Page 217 - Володимир Пахомов

передати куті меду, щоб деякі фрази не звучали занадто
патетично або навіть комічно.
У невеликому колі слухачів, як правило, користуються
розмовним тоном. Лекційний тон у даному разі звучатиме
досить дивно. Однак у великому залі перед незнайомими
слухачами розмовний тон недоречний, бо слухачам може
здаватися, що промовець ставиться до них без належної
поваги.
Застосування того чи іншого тону залежить від характеру
промови. Зрозуміло, що під час лекції з питань технічних
чи наукових промовець не говорить театральним або
урочистим тоном. Важко собі уявити лектора, який гово-
рив би таким тоном про атомну електростанцію, про пи-
тання економіки, про методи опрацювання наукових да-
них, про різні способи вимірювання тощо. У лекціях тако-
го типу застосовують діловий, лекційний тон. Це, безпе-
речно, не означає, що кожна наукова або технічна лекція
повинна бути сухою та неемоційною. Надто діловий тео-
ретичний характер викладу можна пожвавити вживанням
займенників у першій особі однини і множини. Змальо-
вуючи перспективи на майбутнє, промовець за сприят-
ливих обставин може певною мірою вдатися і до на-
тхненного тону.

15.6 Темп мовлення

Наукова лекція може бути цікавою, навіть захоплюючою, якщо її чи-
тає досвідчений лектор, який добре володіє мистецтвом говорити.
Однією із значних хиб лектора є те, що він увесь час го-
ворить монотонно. Через те його виступ стає дуже одно-
манітним.
Якщо промовець хоче наголосити на якійсь думці, він може зробити
це кількома способами: перш ніж висловити цю думку, він трохи помов-
чить, а потім посилить або, навпаки, стишить голос, змінить його висоту:
уповільнить виклад і зробить наголос на кожному окремому слові в ре-
ченні; доповнить усне слово жестом та мімікою; повторить важливе слово
або речення. Порівняно з цими засобами автор письмового виступу має
набагато менше можливостей.
Наведені наголошувальні засоби виконують подвійну роль. Вони до-
помагають вирізнити важливіші думки з-поміж менш важливих і водно-
час пожвавлюють виступ, роблять його цікавішим.
Сучасники Д.І. Менделєєва розповідають, що цей відомий учений був
одним з найкращих лекторів, який умів захопити слухачів своїм блиску-
чим виступом. Він ніколи не говорив одноманітно. Навпаки, завжди змі-

193