Page 220 - Володимир Пахомов

РОЗДІЛ 16

ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

Люди схожі на слова:
якщо не поставити їх на свої місця,
вони втрачають своє значення

П. Буаст

16.1 Різноманітність вимог до спілкування

Усне ділове спілкування здійснюється в різних обставинах,
а тому ставляться до нього різні вимоги: одні вимоги ставить
перед нами розмова з кількома людьми, інші – спілкування з
однією людиною, ще інші – з цілим залом слухачів.
По-різному будуємо розмову, якщо людина перед вами і якщо вона
телефонує. Змінюється ситуація – змінюється мовлення. Ми розглянемо
офіційне мовлення (спілкування в колективі, ділові засідання, приймання
відвідувачів, телефонні розмови, розгляд скарг тощо).

16.2 Форми спілкування

М. Сервантес стверджував: “Ніщо не коштує так дешево і не ціну-
ється так дорого, як ввічливість”.
А американський бізнесмен Г. Емерсон сказав: “Бізнес – це вміння
спілкуватися”.
Всі найважливіші форми спілкування систематизовані й поділені на
чотири групи ( а в межах кожної з них діють конкретні правила етикету).
Ось ці форми:
1. Анонімне спілкування, тобто взаємодія між незнайомими людьми.
Це будь-які тимчасові стосунки – без знайомства, анонімно, безіменно.
2. Функціональне спілкування – це службові стосунки типу: пасажир
– водій, лікар – хворий, учитель – учень (кожна людина протягом дня
змінює свої функції, а значить і етикет).
3. Неформальне спілкування – це насамперед спілкування молоді
(спорт, театр, музика, туризм); це садові товариства, клуби за інтересами,
групи здоров’я та ін.
4. Інтимно – сімейні стосунки (саме тут закладаються основи доброго
чи поганого виховання, засвоюються найважливіші правила етикету або
вони вже ніколи глибоко не засвоюються).
З усіх видів спілкування нас у першу чергу цікавитиме функціональ-
не спілкування.

195