Page 211 - Володимир Пахомов

лише активно переборюючи страх, який є природною рисою кожної лю-
дини.
При цьому підвищуйте вимоги до самого себе. Намагайтесь поступо-
во переходити від невеликих співдоповідей та доповнень у вузькому колі
слухачів до великих виступів перед широким загалом.

15.3 Жести і міміка під час публічного виступу

Кілька зауважень про те, як виходити на трибуну. Слухачі оцінюють
лектора тоді, як він йде на трибуну. Якщо він ступає на носках, то справ-
ляє враження заляканої людини. Якщо йде випнувши груди, то виникає
враження, що він надто самовпевнений. Якщо йде надто швидко, то тим
самим виказує свою знервованість. Деякі промовці навіть починають го-
ворити ще до того, як дійдуть до трибуни. Між виходом на трибуну і по-
чатком промови слід зробити коротку паузу. Декотрі промовці йдуть не-
дбало, перевальцем, найчастіше для того, щоб компенсувати своє почуття
ніяковості. Цим вони не можуть справити на слухачів приємне враження.
Під час промови слід стояти спокійно, мі-
няти позу лише через декілька хвилин.
Іноді доводиться, наприклад, підійти до
дошки аби щось написати чи накреслити.
Пам’ятайте, що в такі моменти ви від голови
до ніг під поглядами слухачів. Через те на-
магайтеся рухатися природно, без різких по-
воротів. Якщо треба йти до дошки ліворуч на-
зад, не повертайтеся відразу ж, а відступіть
на два три кроки назад, тоді поверніться і
йдіть до дошки.
Не менш важливе значення має й те, як
ідете з трибуни. Ні в якому разі не лишайте
трибуни, не скінчивши до кінця промови чи
лекції. Оратор, закінчивши свою промову, ви-
голошену впевнено і з запалом, має йти так,
щоб не здавалося начебто йому стало легше
після того, як він відбув якусь повинність.
Ідіть з трибуни впевненим кроком, який від-
повідає тону вашої промови.
Положення тіла має бути природним. Не
треба стояти, широко розставивши ноги, або,
навпаки, виструнчившись. Викликає подив про-
мовець, який рівномірно хитається, перенося-
чи вагу тіла з однієї ноги на другу. Не го-
диться також стояти заціпеніло, випнувши
груди, ніби намагаючись справити враження
неабиякої значущості своєї персони.

187