Page 206 - Володимир Пахомов
P. 206

бувати,  що  перенасиченість  лекції  фактами,  цифрами,  датами  утруднює
        сприймання, не дає можливості слухачам стежити за основною думкою,
        за ходом її розвитку.
             Визначальну роль відіграє не вступ, на нова інформація, не злободен-
        ність теми, а характеристика й оцінка цього матеріалу лектором. Лек-
        тор – це перш за все вихователь і вчитель, а не просто більш чи менш
        талановитий оповідач.
             Текст лекції звичайно пишеться, але просто зачитати написаний текст
        – це означає “провалитися”.
             При читанні лекції особливу увагу слід звертати на зміни тональнос-
        ті, сили голосу, на паузи та ін.
             Огляд (міжнародний огляд) – це публічний виступ, в якому висвіт-
        люються  події  за  певний  порівняно  невеликий  час.  Такий  виступ  має
        інформаційно-коментаторський характер. Тут факти, політичні діячі, по-
        дії та ін. згадуються досить побіжно, фрагментарно; важливим є створен-
        ня загальної картини того, що є предметом огляду.
             Бесіда – агітаційний виступ; проводиться звичайно з невеликою кіль-
        кістю слухачів і охоплює невелике коло питань. Агітатор просто, стисло й
        дохідливо викладає основні положення теми, відповідає на запитання, які
        виникли в слухачів під час бесіди, намагається сам їх викликати на роз-
        мову. (Див.: Мицич П. Как проводить деловые беседы: Сокр. пер. с серб.-
        хорв. – 2е изд. – М.: Экономика, 1987)

                                        Література:

             1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.
             2. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.
             3. Ляміна П.Є. Технологія публічного виступу.  – К.: Фонд “Україн-
               ська перспектива”, 1994. – 40 с.
             4. Мицич П. Как проводить деловые беседы. – М.: Экономика, 1987.
               – 208 с.
             5. Меш Г.Ш. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться ви-
               ступати публічно. – К.: Український НДІ з проблем молоді, 1993.
             6. Молдован В.В. Риторика загальна та судова. – К.: Юрінком Інтер,
               1999. – 320 с.
             7. Ножин  Е.А.  Мастерство  утного  выступления.  –  М.:  Политиздат,
               1989.
             8. Павлова П.Г. Спор, дискуссия, полемика. – М.: Просвещение, 1990.
             9. Сагач Г.М., Юніна О.А. Загальна риторика: сучасна інтерпретація.
               – К., 1992.
             10. Томан І. Мистецтво говорити.  – К.:  Політвидав  України, 1989.  –
                293 с.
             11. Шведов И.А. Искусство убеждать. – К.: Молодь, 1986.




                                              181
   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211