Page 205 - Володимир Пахомов

Агітаційна промова має завдання роз'яснити щось, зорієнтувати в
чомусь; звернена переважно до почуттів і уяви слухачів. Успіх промови
залежить від того, наскільки правильно мовець врахував особливості ау-
диторії. Агітаційна промова, як правило, обмежена в часі, торкається яко-
гось одного питання, має мобілізуючий характер.
Ювілейна промова присвячується певній даті, ювілеєві підприємства,
установи, окремої особи. Ці типи промов відзначаються урочистістю, свят-
ковістю, хоч є в них елементи підсумків досягнутого.
Якщо відзначається ювілей окремої особи, то промови, як правило,
короткі, урочисті, пафосні, водночас дружні, сердечні, містять схвальні
відгуки про ювіляра, добрі побажання. Обов'язковою їх рисою є жарти,
дотепна характеристика якоїсь риси ювіляра, спогади про цікаві факти з
біографії. Тут доречні експромти, імпровізації, безпосередність, невиму-
шеність у манері виголошення.
Виділяють також промови судові, дипломатичні, виборні та інші.
Найважливіші особливості промови:
– чіткість виголошення, виразність дикції;
– голос підвищується й посилюється. Оратор “посилає” фразу слуха-
чеві, орієнтуючись на найвіддаленішого;
– наявність ритму (досягається витримуванням пауз);
– паузи тут особливо виразні (це паузи логічні, психологічні, фізіоло-
гічні), триваліші, ніж при виголошеннях доповідей;
– темп промови повільніший, чим більша аудиторія слухачів.
Лекція (від лат. lectio – читання) – публічний виступ з певного пи-
тання, одна з форм поширення політичних і наукових знань. Найважли-
вішою її ознакою є науково-теоретична база, що зближує лекцію з інши-
ми формами пропагандистських виступів. У лекції найчастіше мовиться
про більш загальні й уже розв'язані проблеми (у ній можуть мати місце
елементи академічного характеру, чого немає в доповіді).
Лекції надзвичайно різноманітні за своїм змістом, за формою викла-
ду. Немає питання, про яке не можна було б прочитати лекцію, цікаву не
лише за змістом, а й за формою викладу, за мовою. Тема, мета і основна
проблема лекції – це три моменти, без точного визначення яких немож-
ливий успішний публічний виступ. Від них залежить і ступінь дійовості
лекції; ці три моменти визначають і характер добору матеріалу.
Іноді лекції поділяють на: наукові, науково-навчальні, науково-попу-
лярні.
У вступній частині лекції необхідно пояснити актуальність питання;
вступ – це своєрідний заспів, увертюра, яка провіщає щось цікаве, викли-
кає довір'я до лектора.
В основній частині лекції головним завданням лектора є чітко ви-
класти стрижневе питання, послідовно розкрити його. Основна частина
лекції, за свідченням психологів, може містити не більше семи вузлових
питань або значних за обсягом смислових частин, бо, якщо їх більше,
слухач губиться, увага його розпорошується, він утомлюється. Не слід за-

180