Page 200 - Володимир Пахомов

Вимоги до мови оратора:
1. Точність формулювань.
2. Стислість, небагатослівність.
3. Доречність.
4. Доступність, зрозумілість.
5. Виразність.
6. Своєрідність, оригінальність.
7. Краса мови.
Порушення мовних норм дуже помітно знижує авторитет оратора, рі-
зко погіршує сприйняття змісту.

14.8 Виразність як ознака культури мовлення

Кажуть, що немає науки, яка навчила б добре бачити або чути, але є
наука, що може навчити добре говорити – це виразне читання, а ширше –
виразне мовлення, риторика. Виразне читання, як і кожна наука, оперує
своєю технологією, має свій предмет – усне мовлення, свій фактичний
ма-теріал (до нього зараховуємо не тільки художні чи публіцистичні, фо-
льклорні тексти різних форм і жанрів, а й мовленнєву, практичну реаль-
ність – побутове й суспільно-виробниче мовлення, усний академічний чи
публічний виступ і т.д.), має свою методику, необхідність удосконалення
якої зростає разом із розширенням суспільних і естетичних функцій мови.
Будь-який спеціаліст повинен уміти:
1) читати, зберігаючи особливості стилю автора, правдиво і яскраво
відтворювати його творчий задум, колорит епохи тощо;
2) читати чи промовляти кожен текст відповідно до його стильових і
колоритних особливостей;
3) виразно розповідати матеріал свого предмета, власні спогади, роз-
думи, спостереження, враження та ін.;
4) уміти говорити взагалі вільно, просто (невимушено), доречно, точ-
но, володіти багатством словника архітектоніки тексту.
Виразне читання – це усне, правильне і приємне для слуху відтворен-
ня читаного у повному обсязі його логічного і художнього змісту, згідно з
намірами автора або ж від його особи.
Виразно читати (а значить, виразно говорити) не тільки навчають, але
і навчаються: “коня можна привести до водопою, але пити кінь повинен
сам” (стародавня мудрість).
“Уміння говорити – це уміння порядно мислити”, – стверджує старо-
давня мудрість.

14.9 Умови виразності мовлення

Тембр голосу, його якість відрізняють даного мовця від будь-кого
іншого.
Основні властивості голосу такі:

175