Page 189 - 5637
P. 189

( )      (  )
              Якщо         , … ,           (  = 1, … ,  ) –   -е  координати  вузлів  інтерполяції,  то  в

        вузлів інтерполяцій   =   × … ×    (якщо   – куб, то   =. . . =                       =   і   =   ).



        На підставі безлічі вузлів інтерполяції
                                                         (  )
                                               (  )

                                       =             , … ,           ,   = (  , … ,   ),


                                                 = 1, … ,   ,   = 1, ,  ,


        визначається вид многочлена.
              Співвідношення,  що  визначають  фундаментальний  многочлен,  пов'язаний  з

        вузлом     ( ) , такі:

                                                                        ( )
                                                                   −

                                              ( ) =              (  )     ( ) ,

                                                                      −


                                               ( ) =            ( )    ( )



        – інтерполяційний многочлен має константу Лебега   = ∏                       ln    – (якщо безліч   –




        симетричний куб, то (ln  ) ).
              За допомогою інтерполяційного многочлена  ( ) обчислюється вектор-градієнт

                                                         ( )          ( )
                                           ∇ ( ) =             , … ,         ,


        на підставі якого обчислюється перспективний напрямок в точці   :

                                            ∇ ( )|  =   ≈ ∆ ( )|              .


              Апроксимація  за  допомогою  наведених  формул  досить  ефективна  і  забезпечує

        побудову гладкій поверхні інтерполяції.

              Кусково-поліноміальна  інтерполяція  може  бути  реалізована  за  допомогою

        сплайн-функцій  [80,  81].  Сплайни  дозволяють  здійснити  гладку  інтерполяцію

        многочленами заданого ступеня і отримати досить якісну оцінку  ∇ (∙) по невеликій

        кількості опорних точок на поверхні  (∙).

              При використанні системи точок (8.29) для визначення (оцінки) вектор-градієнта

        ∇ (∙)|         потрібне підключення процедури повного перебору цілочисельних точок з

        багатовимірного паралелепіпеда



                           Π = {  ⋳   :   = (  , … ,   ),   ≤   ≤   ,   = 1, … ,  ,
   184   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194