Page 191 - 5637
P. 191

належать нутрощі конуса, обов'язково лежать на одному з цілочислових перетинів. Це,

        в  свою  чергу,  дозволяє  генерувати  цілочисельні  точки  конуса,  просуваючись  по

        послідовно формується перетинах.

              При оцінці ефективності запропонованого алгоритму, заснованого на обчисленні

        функціоналу апроксимації поверхні  (∙) і відповідного наближення градієнта ∇ (  ) з

        подальшим  лінійним  пошуком  поліпшення   ( )  на  цілочисельних  точках  конуса

         (  )  з  вершиною  в    ,  пропонується  підхід,  пов'язаний  з  використанням


        апроксимуючої  завдання  безперервного  програмування  для  аналізу  швидкості

        збіжності  ( ) → min  (задача називається супроводжує).
                               ∈
              При  цьому  генерується  деяка  послідовність  точок      (  ≥ 0),  задовольняє

        співвідношенням

                                                          =   +   ℎ ,                                                        (8.31)


                                          −〈∇ (  ), ℎ〉 ≥  ‖∇ (  )‖ ‖ℎ ‖,                                         (8.32)



        де   ≥ 0; ℎ = −∇ (  );   > 0 а    – найменше позитивне  , для якого



                                           (  +   ℎ ) = min  (  +  ℎ ).                                        (8.33)






              Припущення  1.  Функція   (∙)  як  функція  безперервного  аргументу    ∈     двічі
        безперервно  дифференцируема  і  в  околиці  точки  оптимуму                           ,  що  реалізує

        локальний мінімум, строго опукла, тобто якщо для будь-яких  ,   ∈   :   ≠   і будь-
        якого   ∈ (0, 1):

                                    (   + (1 −  ) ) <   ( ) + (1 −  ) ( ).


        При цьому припущенні для всіх   ∈   , для яких ‖  −                       ‖ <   (  > 0), існують  ,

         : 0 <   <  , для яких
                                                             ( )


                                          ‖ ‖ ≤ 〈 ,                〉 ≤  ‖ ‖ .                                       (8.34)


        Тут  〈 ∙,∙ 〉  –  символ  скалярного  твори  елементів  простору    .  Зажадаємо  виконання

        співвідношення (8.33) в досить великій області, яка містить точку оптимуму                        .

              При використанні алгоритмів мінімізації  (∙) мають місце оцінки [16]

                                                          2
                                        ‖  −         ‖ ≤    [ (  ) −  (         )]                                      (8.35)





        де  коефіцієнт    (  > 0)  підраховується  по  формулою    = 1 − (  / ) ;    ∈ (0, 1) –
        показник зростання скалярного твору.

              З співвідношень (8.34) – (8.36) можна отримати
   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196