Page 190 - 5637
P. 190

де  (  ,   )  (  = 1, … ,  )  –  цілочисельні  граничні  точки  паралелепіпеда.  (Ефективний


        алгоритм, а також реалізує його програма, засновані на процедурі лексикографічного

        перебору в заданих межах, наведені в [59].)

              Проведений аналіз дозволяє оцінити можливість побудови апроксимації градієнта

        ∇ (∙), а також алгоритм обчислення зазначеної оцінки. Відповідно до сформульованої

        вище  загальної  схемою  оптимізації  дискретних  параметрів  на  основі  ∇ (  )  (або  її

        оцінки) формується послідовність точок   ,   , …, получених за допомогою процедури


        лінійного пошуку             =   + ∆  (  = 0, 1, … ), в якій ∆=  [−∇F(x )] і підсумовування


        здійснюється  до  збільшення  функціонала   (∙),  т.  е.  до  тих  пір,  поки  не  почне

        виконуватися  нерівність  де  (  ) ≤  (              )  –  функціонал  (оператор),  що  забезпечує


        цілочисельність  генеруються  рішень  і  максимальне  поєднання  з  напрямком,
        визначеним антіградіентом – ∇ (  ) (більш детально про будову оператора  (∙) див.


        нижче).  Облік  необхідності  отримання  допустимих  рішень  досягається  введенням

        штрафних функцій, подібно до того як це реалізовано в основному варіанті АОДІМ.

              Ідея  побудови  оператора   (∙)  полягає  в  послідовному  переборі  точок  деякого

        виходить  з  точки  початку  пошуку  круглого  Конуси  з  віссю  симетрії,  який

        визначається  напрямних  вектором  градієнта  (точніше,  його  оцінкою)  ∇ (  ).

        Гранична поверхня конуса визначається з умови перевищення обсягу переглядаються

        цілочисельних точок або неможливості поліпшення значень функціоналу  (∙) в межах

        даного конуса, відповідного напрямі ∇ (  ).

              Призначення оператора  (∙) – в генерації цілочисельних точок, що знаходяться в

        деякому  просторовому  об'ємі,  заключающем  обраний  напрям  (визначається,

        наприклад,  оцінкою  градієнта  ∇ (  )).  При  викладі  використовуємо  деякі  поняття

        опуклого аналізу [57].


              Безліч   ,  що  належить   -мірному  евклидову  простору      (  ≥ 1),  –  опуклий


        конус  з  вершиною  в  нулі  0  (0 = (0, … , )),  якщо  воно  задовольняє  наступним  двом
        умовам:

              1)  безліч   опукло;

              2)  якщо   ∈  , то при будь-якому скалярному параметрі   > 0 і    ∈  .


              Цілочисельне  перетин  конуса  є  перетином  поверхні  конуса  площиною,  що

        визначається  цілочисловим  значенням             ( )  =    ( -й  координати    ).  Всі  точки,  що
   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195