Page 119 - 5637
P. 119

( (  )  і   (  )  задаються  через   (  )).  Якщо  знайдені   ( )  і   ( ),  то  при  існуванні




             ( ) отримаємо  ( ) =  ( )           ( ).
              Поняття  спостережуваності  та  керованості  тісно  між  собою  пов'язані,  можуть

        один  одного  доповнювати  завдяки  принципу  подвійності  Калмана:  спостереження  і

        фільтрація вихідної системи

                              ̇( ) =  ( ) ( ) +  ( ) ( );   ( ) =  ( ) ( ),   ≤  ,

        відповідають управління та регулювання двоїстої системи, і навпаки.

              Математична модель двоїстої системи

                                  ̇



                               − ( ) =   ( ) ( ) +   ( ) ( ),  ( ) =   ( ) ( ).
              Правила отримання моделі двоїстої системи наступні:
              1)  транспонування матриць  ,   і  ;

              2)  перестановка вхідної  ( ) і вихідний  ( ) матриць;

              3)  звернення часу.

              Основне  призначення  моделі  подвійності  полягає  в  тому,  що  закономірності

        оптимального  управління  можуть  переноситися  (в  програмному  аспекті)  на  синтез

        оптимальних фільтрів.



                                               ПРОГРАМА KALBUS

              Призначення: оцінювання стану   ( ) системи з безперервним часом  і  процесом

        спостереження           ( )      (  ≤   ≤  )         (фільтр      Калмана-Бьюсі),          описуваних

        співвідношеннями (6.20). Апріорна інформація визначається співвідношеннями


                                [ (  )] = 0,  [ (  )  (  )] =   ,  [ ( )] = 0,





                                   [ ( )  ( )] =  ( ) (  −  ),  [ ( )] = 0,

                                            [ ( )  ( )] =  ( ) (  −  ),



                           [ (  )  ( )] = 0,  [ (  )  ( )] = 0,  [ ( )  ( )] = 0.


              Параметри:
        TО — початковий час оцінювання стану  ( );
           — кінцевий момент часу оцінювання;

            —  вектор  стану   ( ),  при  зверненні  до  процедури  містить  початкове  значення

        вектора стану, при виході - кінцеве;
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124