Page 65 - 4934

перетворюватися у схильність як прояв потреби у здійсненні діяльності, що
викликає інтерес. Розрізняють безпосередній інтерес, що викликається
привабливістю об'єкта, і опосередкований інтерес до об'єкта як засобу досягнення.

В інтересах знаходять найбільш узагальнений вираз актуальні потреби тих
чи інших соціальних груп. Інтереси виникають на основі потреб, але не зводяться

до них. При поглибленні і ствердженні інтересів вони можуть стати стійкими
потребами.
Потреби — це необхідність (нужда), яку відчуває людина у певних умовах

життя і розвитку. Усвідомлюючись, вони проявляються у формі мотивів
поведінки людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому. Потреби —

вихідний пункт діяльності людей. Вони виникають разом із народженням
індивіда, розширюються в міру його росту і розвитку, відповідно до чого
урізноманітнюється його поведінка. При вивченні мотиваційної сфери особистості

важливе значення має проблема формування і розвитку потреб.
У суспільстві повинні цілеспрямовано формуватись і виховуватись

потреби, розширюватися діапазони інтересів людини. Спостереження
переконливо показують, що важче всього управління індивідами з обмеженим
колом інтересів, цілей й життєвих ідеалів. Задоволення виникаючих потреб

здійснюється у процесі мотивації, яка ґрунтується на використанні наявних або
створенні нових мотивів.

Ефективно управляти можна лише за таких умов, коли є чіткі уявлення про
потреби, мотиви діяльності виконавця, про його позицію, ціннісну орієнтацію

тощо. Але слід мати на увазі, що людина не завжди усвідомлює свої спонукання
(цілі, потреби, ідеали, направленість своєї особистості і т. п.). Людина не завжди
добре знає себе і не в змозі давати собі точну самооцінку. Тому сократівська

вимога: "Пізнай самого себе" і понині залишається актуальною.
Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому

сутність мотивації зводиться до створення умов, що дозволяють робітникам
відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка

забезпечує досягнення цілей організації.
Інструментом спонукання людей до ефективної діяльності є винагородження.
В теорії управління під винагородженням розуміється широкий спектр конкретних

засобів, що базуються на системі цінностей людини. При цьому розрізняють два
типи винагородження:

1. внутрішнє – його дає сама робота, її результативність,
змістовність, значущість тощо;

63