Page 184 - 4934

Рівновага між змінами і стабільністю вимагає безперервної роботи в
інформаційній сфері. Ніщо так не шкодить стабільності і не псує взаємини, як
неправдива або ненадійна інформація (гірше за це може бути тільки навмисна

дезінформація). В керівництва організації повинно увійти в звички запитувати при
кожній зміні, навіть наймінімальнішій: «Кого слід інформувати про це?» Значення

інформації зростатиме у міру зменшення необхідності всім співробітникам
працювати в одній будівлі, в сусідніх кабінетах і бачити один одного сто разів на
день. Чим ширше підприємства почнуть запроваджувати у себе систему трудових

стосунків, при якій працівники працюють спільно, але не разом, – іншими словами,
чим ширше в організації застосовуватимуться нові інформаційні технології, – тим

гостріше стоятиме питання адекватного інформування всіх і кожного службовця.
Одночасно зростатиме значення особистого контакту: у працівників
зростатиме потреба збиратися, зустрічатися, бачити один одного і разом виконувати

завдання в плановому порядку. Регулярне надходження інформації не замінить
особистих контактів. Особисте спілкування набуває все більшого значення, тому що

дозволяє людям зрозуміти, чого чекати один від одного. У людей сьогодні зростає
потреба в довірі один до одного. Все це означає, що зростає роль як інформування,
так і організованого особистого спілкування, іншими словами, можливості краще

дізнатися і зрозуміти один одного.
Інформування набуває особливої важливості в тих випадках, коли під змінами

ми розуміємо не просто невеликі зміни і вдосконалення, а щось справді нове. На
будь-якому підприємстві, яке хоче досягти успіху як лідер змін, повинна стати

правилом відмова від будь-яких сюрпризів. Ніяких несподіванок! Перш за все,
стабільними і незмінними мають бути фундаментальні аспекти діяльності: місія
підприємства, його система цінностей, визначення продуктивності та результатів.

Фундамент має бути особливо міцним саме тому, що на підприємстві, яке виступає
лідером змін, зміни відбуваються постійно.

Нарешті, рівновага між змінами і стабільністю повинна доповнюватися
системою компенсацій і винагород. Вже давно помічено, що організація не досягне

успіху у впровадженні інновацій, якщо новатори певним чином не
винагороджуються. Вже давно стало ясно, що бізнес, в якому провідні новатори не
включені в менеджмент середньої ланки, не може бути інноваційним. В

майбутньому організації повинні будуть розробити систему постійного заохочення
своїх працівників-новаторів. Співробітники, які регулярно вносять

раціоналізаторські пропозиції і вдосконалюють виробництво, заслуговують на
визнання та винагороду нарівні з винахідниками.

182