Page 141 - 4934
P. 141
соціальному світі немає «природних законів». Предмет вивчення міняється
безперервно. А це означає, що уявлення, які були справедливі вчора, можуть
буквально воднораз стати неспроможними і, більш того, помилковими.
Сьогодні всі проповідують колективну працю як єдино «правильний» принцип
організацій для виконання будь-якого завдання. В основі загальної прихильності ідеї
колективної праці лежить ключове уявлення, що поділяється практично всіма
теоретиками менеджменту і більшістю практиків, а саме: є – або, принаймні, має
бути, – якийсь один правильний вид організаційної структури. Це уявлення існує з
перших років появи теорії менеджменту приблизно в 1900 році, коли Анрі Файоль
(1841–1925) у Франції і Вальтер Ратенау (1867–1922) в Німеччині вперше
задумалися над питаннями організації праці. Сьогодні проблема не у відповідності
колективної праці вимогам «правильної» організації (поки що доказів такої
відповідності небагато), але, як буде показано нижче, в тому, що сама теорія про
існування одного «правильного» типу організації стала неспроможною.
Тому в суспільних дисциплінах, до яких зараховується і менеджмент,
найважливішим слід вважати систему загальних уявлень. Не менш важливі зміни в
цих уявленнях.
На початку 30-х років розпочалося серйозне вивчення теорії менеджменту,
більшість учених, письменників і практиків дотримувалися двох систем уявлень про
реалії менеджменту.
Перша система ґрунтується на науці менеджменту і спирається на такі
уявлення.
1. Менеджмент – це менеджмент бізнесу.
2. Існує – або повинна існувати – одна правильна організаційна структура.
3. Існує – або повинен існувати – один правильний спосіб управління
персоналом.
Друга система ґрунтується на практиці менеджменту, і в її основі лежать
наступні уявлення.
1. Технології, ринки і кінцеве використання задані.
2. Область діяльності менеджменту визначена юридично.
3. Менеджмент сфокусований на внутрішній сфері організації.
4. Економіка, що існує в межах державних кордонів, складає «природне
екологічне середовище» підприємництва і менеджменту.
139