Page 164 - 4930

Третім принципом нової школи має стати положення про чотири рівні розвитку
діяльнісної здібності індивіда, яке конкретизуємо в таких положеннях.
Перше. У розвитку діяльнісної здібності індивіда можливі чотири основні, якісно
відмінні рівні, у межах кожного з яких він може вдосконалюватися більшою або
меншою мірою – від навичок функціонування до віртуозності, не втрачаючи при
цьому своєї якісної визначеності.
Сформулюємо й опишемо рівні розвитку кожного компонента. У компонен-
ті умінь і навичок виділяємо такі рівні: перший – уміння механічно відтворюва-
ти окремі технологічні операції, другий – уміння свідомо відтворювати продукт на
підставі відомих алгоритмів (технологічних процесів), третій – уміння створювати
новий продукт на підставі відомих принципів, четвертий – уміння знайти нові тех-
нологічні рішення на основі нової наукової парадигми.
Компонент знань має таку структуру: на першому рівні індивід спроможний лише
засвоювати інформацію про властивості та зв’язки предметів; на другому здатний
засвоювати теорії просторових або часових процесів зміни характеристик власти-
востей і зв’язків предметів; на третьому відбувається розуміння сутності взаємодії
різноманітних процесів, що здійснються в предметах; на четвертому стає здатним
осягнути (прозріти) сенс буття предметів, у їхньому відношенні до буття людини
й людства. Виходячи з наведеної ієрархії, необхідно визнати, що школа, яка існує,
націлена на розвиток в учнів лише першого й другого рівнів здібності засвоювати
й використовувати знання та здібності. З цієї причини всі шкільні новації про спо-
соби, зміст, форми навчальної роботи, які виводять педагога й учня на третій рівень
взаємин, у цій школі не приймають.
У компоненті мислення фахівці виділяють чотири рівні розвитку: одновимірне
(лінійне), двовимірне (площинне), тривимірне (об’ємние), чотиривимірне (генетич-
не) [42, с. 26 – 28].
У компоненті спонукань до діяльності також виділяють чотири установки: пер-
ша – стимул (установка на задоволення матеріальних потреб), друга – мотив (уста-
новка на владу й вигоду), третя – інтерес (установка на розвиток Іншого), четвер-
та – ідеал (установка на цілісну діяльність у межах суспільства з урахуванням усіх
аспектів людського буття: технологічного, економічного, політичного, правового,
морального, духовного).
Узагальнюючи уявлення про рівні розвитку кожного компонента діяльнісної зді-
бності, зобразимо їх графічно (див. рис. 19).
Такі уявлення про структуру кожного компонента діяльнісної здібності від-
кривають учневі спектр можливостей для розвитку, а також різноманітні моделі
самонавчання й самовиховання. Наш висновок цілком узгоджується з висновком
А. Бандури про вплив різноманітних моделей мислення на розвиток учня: „Люди,
які зазнавали впливу різноспрямованих моделей мислення, на практиці виявляють-
ся більш схильними до новаторства, ніж ті люди, які бачили перед собою лише при-
клади стереотипних моделей” [7, с. 75].
Друге. Якість процесу та двоєдиного продукту трудової діяльності індивіда зу-
мовлено рівнем розвитку діяльнісної здібності та ступенем удосконалення функці-
онування кожного її компонента за тієї умови, що якість продукту зумовлено, у під-

163