Page 124 - 4930
P. 124

й живої природи, людського суспільства, мислення” [35, с. 31]. Слід погодитися з цим
                         висновком. Утім зауважимо, що формування НКС можливе лише на спеціально віді-
                         браному матеріалі. Звертаємо увагу також на те, що основою побудови НКС має бути
                         ідея форм руху матерії.
                           При цьому виникає чергове закономірне питання: яким має бути зміст НКС? Від-
                         повідаючи на нього, М. М. Скаткін пише: „Відбір самого змісту – завдання виняткової
                         важливості й складності” [35, с. 37], відзначаючи, що дотепер він відбувається в осно-
                         вному стихійно. Учений формулює принцип відбору матеріалу при формуванні НКС:
                         „Що стосується самої процедури (логічної послідовності й методики) відбору матері-
                         алу науки до змісту навчального предмета, то цей відбір починається „зверху” – від
                         сучасної картини світу, яка повинна бути сформована у свідомості школяра до мо-
                         менту закінчення школи. Ця картина світу містить найважливіші теорії неживої при-
                         роди (фізична, хімічна картини світу), біологічні теорії, теорію суспільного розвитку,
                         теорію пізнання. Ці теорії вивчають не лише в середній, але й у вищій школі. Тому
                         необхідно визначити глибину та ступінь деталізації вивчення відповідних теорій у се-
                         редній школі на відміну від вищої” [35, с. 41].
                           М.  М.  Скаткін  конкретизує  процедуру  відбору  до  шкільної  програми  наукових
                         знань із різних галузей. Процес відбору змісту навчального матеріалу необхідно здій-
                         снювати спільними зусиллями методистів, учених-фахівців відповідних наук і психо-
                         логів на основі узагальнення практики навчання та проведення варіативних експери-
                         ментів. Після того, як здійснено відбір наукового матеріалу, визначають послідовність
                         його вивчення. Ця послідовність зворотна тій, у якій ішов сам процес відбору (якщо
                         відбір ішов від абстрактного до конкретного, то процес навчання має йти від конкрет-
                         ного  до  абстрактного).  Визначаючи  послідовність  вивчення,  важливо  встановити
                         міжпредметні зв’язки, щоб учителеві не довелося робити це замість авторів програм.
                           Досліджуючи  проблему  необхідності  формування  у  свідомості  учнів  НКС,
                         М. М. Скаткін зафіксував фундаментальне протиріччя. З одного боку, усі дослідни-
                         ки цієї проблеми розуміли необхідність її формування, але, з іншого, — ніхто не зміг
                         запропонувати задовільного способу її розв’язання. Ні в кого не викликає сумнівів
                         ідея про те, що в навчальні предмети треба відбирати найсуттєвіше для реалізації
                         цілей загальної освіти. Однак виділити це головне виявилося зовсім непросто: не роз-
                         роблено науково обґрунтовані процедури такого відбору, а це відкриває простір для
                         суб’єктивізму й волюнтаризму [35, с. 39]. На жаль, М. М. Скаткін відзначив лише одне,
                         причому не найсуттєвіше, утруднення. Створити методику відбору знань для фор-
                         мування НКС не особливо важко, якщо фахівець має цілісне уявлення про продукт
                         діяльності. Виходячи з цього, ми припускаємо, що ті, хто говорив про необхідність
                         формування НКС, не мали її у своєму інтелектуальному багажі.
                           Значимість НКС полягає в тому, що будучи освоєною, вона „працює” в процесі
                         професійної або навчальної діяльності як деякий достатньо цінний і надзвичайно
                         рідкісний інтелектуальний інструмент. Настав час з’ясувати, що ж це таке – НКС ін-
                         дивіда, як вона „працює” і що необхідно зробити для її розробки та освоєння. На ці
                         питання ще в 1968 році дав відповідь Г. П. Щедровицький, назвавши НКС „ідеальною
                         дійсністю” [51, с.  6]. Наведемо його докладне міркування щодо значущості ідеальної
                         дійсності в практичній діяльності людини: „Зараз у навчанні й вихованні ми повсю-

                                                              123
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129