Page 124 - 4930

й живої природи, людського суспільства, мислення” [35, с. 31]. Слід погодитися з цим
висновком. Утім зауважимо, що формування НКС можливе лише на спеціально віді-
браному матеріалі. Звертаємо увагу також на те, що основою побудови НКС має бути
ідея форм руху матерії.
При цьому виникає чергове закономірне питання: яким має бути зміст НКС? Від-
повідаючи на нього, М. М. Скаткін пише: „Відбір самого змісту – завдання виняткової
важливості й складності” [35, с. 37], відзначаючи, що дотепер він відбувається в осно-
вному стихійно. Учений формулює принцип відбору матеріалу при формуванні НКС:
„Що стосується самої процедури (логічної послідовності й методики) відбору матері-
алу науки до змісту навчального предмета, то цей відбір починається „зверху” – від
сучасної картини світу, яка повинна бути сформована у свідомості школяра до мо-
менту закінчення школи. Ця картина світу містить найважливіші теорії неживої при-
роди (фізична, хімічна картини світу), біологічні теорії, теорію суспільного розвитку,
теорію пізнання. Ці теорії вивчають не лише в середній, але й у вищій школі. Тому
необхідно визначити глибину та ступінь деталізації вивчення відповідних теорій у се-
редній школі на відміну від вищої” [35, с. 41].
М. М. Скаткін конкретизує процедуру відбору до шкільної програми наукових
знань із різних галузей. Процес відбору змісту навчального матеріалу необхідно здій-
снювати спільними зусиллями методистів, учених-фахівців відповідних наук і психо-
логів на основі узагальнення практики навчання та проведення варіативних експери-
ментів. Після того, як здійснено відбір наукового матеріалу, визначають послідовність
його вивчення. Ця послідовність зворотна тій, у якій ішов сам процес відбору (якщо
відбір ішов від абстрактного до конкретного, то процес навчання має йти від конкрет-
ного до абстрактного). Визначаючи послідовність вивчення, важливо встановити
міжпредметні зв’язки, щоб учителеві не довелося робити це замість авторів програм.
Досліджуючи проблему необхідності формування у свідомості учнів НКС,
М. М. Скаткін зафіксував фундаментальне протиріччя. З одного боку, усі дослідни-
ки цієї проблеми розуміли необхідність її формування, але, з іншого, — ніхто не зміг
запропонувати задовільного способу її розв’язання. Ні в кого не викликає сумнівів
ідея про те, що в навчальні предмети треба відбирати найсуттєвіше для реалізації
цілей загальної освіти. Однак виділити це головне виявилося зовсім непросто: не роз-
роблено науково обґрунтовані процедури такого відбору, а це відкриває простір для
суб’єктивізму й волюнтаризму [35, с. 39]. На жаль, М. М. Скаткін відзначив лише одне,
причому не найсуттєвіше, утруднення. Створити методику відбору знань для фор-
мування НКС не особливо важко, якщо фахівець має цілісне уявлення про продукт
діяльності. Виходячи з цього, ми припускаємо, що ті, хто говорив про необхідність
формування НКС, не мали її у своєму інтелектуальному багажі.
Значимість НКС полягає в тому, що будучи освоєною, вона „працює” в процесі
професійної або навчальної діяльності як деякий достатньо цінний і надзвичайно
рідкісний інтелектуальний інструмент. Настав час з’ясувати, що ж це таке – НКС ін-
дивіда, як вона „працює” і що необхідно зробити для її розробки та освоєння. На ці
питання ще в 1968 році дав відповідь Г. П. Щедровицький, назвавши НКС „ідеальною
дійсністю” [51, с. 6]. Наведемо його докладне міркування щодо значущості ідеальної
дійсності в практичній діяльності людини: „Зараз у навчанні й вихованні ми повсю-

123